САД  МАТЕРИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ

Звучить пісня про маму «Мамина вишня в саду»

Викладач:  

У науково-педагогічній літературі і публіцистиці і дотепер  материнській любові, ролі матері в процесі виховання надається надто скромне місце. Можна без перебільшення сказати, що своєрідність материнської любові як основи виховання у дитини моральності  залишається й досі до кінця нерозкритою.

       У своїй творчості та практичній роботі В.О. Сухомлинський широко розглядав проблеми виховання у дітей почуття відповідальності як найвищої загальнолюдської цінності. Він переконував, що процес формування почуття відповідальності у дітей базується не на соціальних, а на внутрішніх властивостях людини, її свідомих і добровільних діях.

        Пильна увага до внутрішнього світу дитини спонукала В.О.Сухомлинсьеого звернутися до проблем сімейного виховання: дослідження ролі батька і матері в процесі формування дитини як представника роду, народу, нації..

       Суть материнства, материнської любові він розглядає крізь призму біологічних  детермінант, тобто розділяє сімейні батьківські та материнські функції. Мати, материнська любов у творчості В.О. Сухомлинського - одна з головних характеристик жінки, тому її виховні функції чіткіше визначені і їй призначена більш значна роль. Тут Василь Олександрович дотримується традиційної патріархальної схеми сімейного виховання, де мати - берегиня домашнього вогнища, духовний, моральний стержень сім’ї, вірна дружина, віддана і добропорядна. Батько ж - годувальник, він персоніфікує владу, є вищим дисциплінатором, наставником, прикладом для наслідування, об’єктом поваги й гордості.

       Що ж вкладає Василь Олександрович у поняття «материнська любов»? Найперше — головне, провідне, визначальне місце у сімейному житті. Він пише: «Я твердо переконаний, що мати зі своїм багатим духовним світом, своєю освіченістю, своїми широкими суспільними інтересами, своїм почуття власної гідності, своєю відданістю і разом з тим високою вимогливістю в любові до чоловіка, своєю суворістю і непохитністю не примиреністю і нетерпимістю до зла (найбільше зло в сім’ї - духовне рабство жінки, її холопське підкорення міфічній владі рабовласника - чоловіка) мати, дружина має бути моральним, духовним володарем і повелителем у сім’ї, до цієї місії треба готувати її з дитинства. (Як виховати справжню людину.-Вибр.твори.-К., 1977.- Т.2.- С.209).

     Таке визначення - аксіома, вихідний момент для побудови всієї системи виховання через почуття материнської любові.

Ведуча 1: Василю Олександровичу Сухомлинському належать такі слова: «Сім’я - це казкова піна морська, з якої народжується краса. Без родини школа була б безсила».

Ведуча 2: «Якщо людину не вчити ні доброго, ні поганого, вона не стане людиною; щоб жива істота, яка народилася від людини, стала людиною, треба вчити її тільки доброго».

Ведуча 1: Краса - засіб виховання чуйної совісті. Вже в дитинстві людина повинна навчитися індивідуально освоювати естетичні цінності. Важливо, щоб це освоєння продовжувалося все життя.

Ведуча 2: В.О. Сухомлинський високо цінував роль Батька і Матері, старших у сім’ї, стверджуючи: «Людина в своєму моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, як гармонія любові і волі в її духовному світі»; «… батько народжує і виражає, продовжує, розвиває себе в своєму синові й дочці, вливаючи своє духовне начало з духовним началом матері». Така висока оцінка місії матері й батька збігається з народно-педагогічним уявленням про роль батьків.

Ведуча 1: Розвиваючи культ жінки-Матері, започаткований у вітчизняній педагогіці Т.Г. Шевченком, В.О. Сухомлинський на практиці розробляє систему роботи з утвердження цього культу в духовному житті дітей.

Ольга Дудник 41-ПО — «Дівчина готується стати матір’ю»

Ведуча 2: Найперші роки життя для дитини дуже важливі, адже саме в цей період відбувається найбільш стрімкий фізичний і розумовий розвиток. Настільки багато за такий короткий проміжок часу людина більше ніколи не зможе осягнути. Це велика таємниця життя, яку розгадати можуть тільки сама дитина і мати. Власне, матері традиційно належить найголовніша роль у вихованні маленької особистості. Тож народні колискові пісні є результатом творчого натхнення матерів, які в цих піснях хотіли висловити свою любов до власно дитини, заспокоїти, уберегти маля від будь-якого лиха, побажати гарної долі.

Єлизавета Гребенюк  43-ПО — «Колискові» (Виконання пісні над колискою. Презентація збірки «Колисаочки з України»)

Ведуча 1: Іграшка — пам’ять етносу, нації, народу, людства про своє історичне та доісторичне минуле. Її форма є однією з початкових форм щодо освоєння людиною навколишнього середовища. Народна іграшка є спадщиною подібно до рідної мови, казки, пісні. Народні іграшки перевірені дитячою любов’ю до них, дитячою грою. Народна іграшка несе в собі художню культуру народної творчості, розвиває самобутні риси естетики свого народу.

Заїка Анна 41-ПО — «Лялька-мотанка» (майстер-клас з групою бажаючих)

Ведуча 2: «Будь добрим і чуйним до людей», — говорив Василь Сухомлинський.— «Допомагай слабким і беззахисним, … товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай та шануй матір і батька , бо вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею».

32-ПО — інсценізація «І в дорогу далеку…».

Вмикається пісня «Два кольори». (В цей час дівчата саджають квітку-деревце для матусі)

Ведуча 1: Мати… Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. «Мамо» — це слово, яке найчастіше повторює людина в хвилину страждань і горя. І кожен несе в собі любов до своєї матері.

Луньова Юлія, Лисак Ангеліна 31-ПО — Фрагмент уроку за оповіданням В.О. Сухомлинського «Зла мати  і добра тітонька». Асоціативний кущ «Що для вас материнська любов?» (наклейки з побажаннями рідній матусі))

Фатьянова Тетяна 43-ПО — «Матусі рідній присвячуємо поезії і пісні» (Презентація власноруч виготовленої збірки)

31-ПО — буклет «Золоті перлини про родинне виховання»

Обухова Ольга 23-ПО — 10 етичних «не можна» (вікторина, що перетворюється на «золоті правила»)

Ведуча 2: Материнська любов у трактуванні В.О. Сухомлинського має два аспекти, дві сторони: найперше її носієм виступає доросла людина, жінка і мати — головна вихователька дітей. До неї звертається Василь Олександрович із закликом формувати у дітей почуття відповідальності разом із іншими моральними якостями.

Ведуча 1: Він вважає, що жінка-мати сама має бути прикладом  високоморальної людини. Щоб правильно виховувати дитину, їй необхідні не тільки інстинктивна любов, інтуїція а й усвідомлення того, як треба формувати дитину.

Викладач:

Питанням материнської любові як основи формування почуття відповідальності Василь Олександрович зацікавився в останній період свого творчого шляху, наприкінці 60-х років. Саме в ці роки він звертається до сімейної педагогіки, до сім’ї як головного носія і охоронця етичних правил, норм поведінки і моральності в широкому розумінні цього слова. Материнська любов у трактуванні В.О. Сухомлинського має два аспекти, дві сторони: найперше її носієм виступає доросла людина, жінка і мати - головна вихователька дітей. До неї звертається Василь Олександрович із закликом формувати у дітей почуття відповідальності разом із іншими моральними якостями. Він вважає, що жінка-мати сама має бути прикладом, високоморальною людиною. Щоб правильно виховувати дитину, їй необхідні не тільки інстинктивна любов, інтуїція а й усвідомлення того,  як треба формувати дитину.

В.О. Сухомлинській вже у маленькій дівчинці-школярці бачить майбутню матір і вважає, що вже у цьому віці необхідно розвивати почуття материнської відповідальності. У неї передбачається виховати правильне уявлення про сім’ю, ставлення до сімейного життя і материнську любов.

Василь Олександрович вважає, що «немає якоїсь спеціальної «науки кохання»…- є наука людяності; хто опанував її азбуку, той готовий до благородних, духовно-психологічних і морально-естетичних стосунків. Кохання - це найсуворіший екзамен людяності.

Отож, «жінка, мати, бабуся в сім’ї є емоційним і естетичним, моральним, духовним центром сім’ї, її главою», центром взаємин, у яких тісно переплітаються любов і добро з суворим обов’язком і працею, з особистим прикладом. Материнська любов має навчити дитину бути щасливою, має поєднувати вимогливість і доброту, суворість і ласку, покірність і свободу, розкрити істинні джерела щастя, заохочувати, одухотворювати внутрішні сили дитини - її бажання «бути хорошою»

Звучить пісня «Мамина сорочка»