Прислівник - узагальнення

Прислівник як незмінювана частина мови. Граматико-синтаксичні особливості прислівника, його вивчення у початковій школі

Методична розробка відкритого практичного заняття-конференції з сучасної української мови за темою: «Прислівник як незмінювана частина мови. Граматико-синтаксичні особливості прислівника, його вивчення у початковій школі». - Красноармійське педагогічне училище, - м.Покровськ, 2016р.

Підготувала:

Яринко Л.О., викладач кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», викладач-методист українознавчих дисциплін Красноармійського педагогічного училища.

Анотація: викладено методику проведення науково-практичного заняття-конференції з сучасної української мови із застосуванням інноваційних технологій, спрямованих на вироблення умінь і навичок вивчення прислівника як незмінюваної частини мови в початкових класах; залучення студентів до проектної та пошуково-дослідницької діяльності.

          Тема: Прислівник як незмінювана частина мови. Граматико-синтаксичні особливості прислівника, його вивчення у початковій школі

          Мета: Систематизувати й поглибити знання студентів про прислівник як самостійну незмінювану частину мови; формувати й розвивати навички науково-дослідницької роботи з мови; виробляти навички диференційованого підходу до вивчення теми «Прислівник» у початкових класах; виховувати інтерес до орфографії української мови.

          Обладнання: мультимедійна дошка, виставка творчих набутків студентів – сторінки підручників для учнів початкової школи та студентів педучилища, картки самостійної роботи, тести, статті-дослідження щодо використання прислівників у художній літературі та у фольклорі, слайди, презентації.

          Тип заняття: бінарне заняття-конференція із сучасної української мови та методики викладання української мови, дитячої літератури.

          Література:

1. І.О.Ладоня Українська мова: навч. Посіб. – 2-ге вид. – К.: ВШ, 2001. – 158с.

 2. Олійник О. Українська мова: підруч. 10-11кл. середньої школи. – К.: Вікторія, 2002. – 448с.

3. Українська мова: підручн. 10-11 кл./О.М.Біляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова. – К.: О.Освіта, 2004. – 384с.

4. Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352с.

5. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. – К.: ВШ, 1982. – 346с.

Хід заняття-конференції

I.       Мотивація навчальної діяльності студентів.

II.    Теоретична інформація – Філологи:

1.         Робота за дошкою:

-                 Табличка «Ступені порівняння якісних прислівників», її захист, аргументація доцільності використання під час виконання практичних завдань.

-                 Табличка-алгоритм «Розрізняй прислівник і словосполучення», приклади.

2.         Усні відповіді:

-                 Прислівник як самостійна незмінювана частина мови.

-                 Синтаксична роль прислівників у реченні.

-                 Особливості правопису прислівників (використання презентації).

3.         Перевірка роботи за дошкою. Перехресні взаємопитання за темою.

III. Лінгвісти-дослідники:

1.         Захист укладених словників – прислівників-синонімів, прислівників-антонімів, прислівників-епітетів.

2.         Наголос у прислівниках – (захист таблички для кабінету).

3.         Морфемний словник – поділ прислівників на морфеми (захист таблички для кабінету).

4.         Двомовні фразеологічні словники з використанням прислівників (презентація).

IV. Методисти-практики:

1.         Аналіз програми початкових класів за темою «Прислівник» (презентація).

2.         Захист сторінки підручника для учнів початкової школи (з використанням рольової ігри – індивідуальна картка-завдання, картка самостійної роботи, картка БМК, тести)

3.         Робочі матеріали до виконання твору-опису за ілюстрацією (презентація з використанням ілюстрації, плану бесіди за ілюстрацією, словникова робота, уривки з поезії та прози тощо).

4.         Презентація збірки «Дидактичний матеріал до вивчення прислівника» (підготовлено студенткою 41-Ш групи).

5.         Презентація збірки конспектів восьми уроків за темою «Прислівник» для учнів початкових класів (підготовлено студенткою 41-Ш групи).

6.         Конкурс казок про слова-волелюби.

V.    Літературні дослідження:

1.         Використання прислівників у приказках, прислів’ях, казках.

2.         Поглиблення знань з дитячої літератури – Використання прислівників у творах Т.Шевченка (С.Руданського) - у творах для дітей.

VI. Прислівники у діловому мовленні, науковій літературі:

1.         Як правильно сказати? (поради щодо вживання прислівників) – презентація.

2.         Як правильно зробити переклад з російської? (захист словника перекладу словосполучень із прислівниками).

3.         «Сторінка посібника» - Словникові диктанти (за темою «Прислівник»).

VII.     Спостереження експертів:

-                 Підсумок - оцінка прислівникових словників;

-                 визначення переможця презентації;

-                 тести для студентів 4 курсу (з використанням комп’ютера).

VIII. Завдання для самостійного опрацювання: написати звіт про заняття-конференцію за темою «Прислівник».

Додатки

Прислівник. Тести

1. У котрому реченні виділене слово має значення прислівника?

1. Додолу верби гне високі, горами хвилі підійма (Т.Шевченко).

2. За горами гори, хмарою повиті ... (Т.Шевченко)

2. У котрому рядку всі слова є прислівниками?

1. Ввечері, ввіч, вволю, відразу, безвісти, безперестанку.

2. Чий-небудь, з-за кордону, усередині, без жалю, без кінця.

З. Казна-що, безперестанку, ввечері, нарешті, підряд.

4. Деякий, нарівні, опівночі, раз у раз, пліч-о-пліч.

4. Визначте розряд виділеного прислівника, що входить до складу прислів’я.

Добре далеко розходиться, а лихе ще й далі (Нар.тв.).

1)обставинний; 2)кількісно-означальний; 3)якісно-означальний.

5. У котрому рядку всі слова є прислівниками часу?

1. До вподоби, до пари, анітелень, потроху, колись.

2. Віч-на-віч, раз у раз, пліч-о-пліч, як слід, через силу.

3. Нарешті, підряд, нарівні, по-господарськи, навпроти.

4. Щоночі, пізно, звечора, торік, завтра, ніколи.

7. Вкажіть рядки, в яких всі прислівники пишуться через дефіс:

1. кінець(кінцем), ні(звідки), сам(на)сам, ані(де);

2. по(латині), якось(то), як(не)як, на(гора);

3. по(новому), по(королівськи), будь(як), будь(що)будь;

4. хтоза(де), казна(як), куди(таки), віч(на)віч);

5. на(троє), по(українському), з(дня)на(день), рік(у)рік;

8. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

1. по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так

2. з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи

3. мало/помалу, віч/на/віч, десь/інколи, по/латині

4. десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли

5. по/двоє, по/друге, по/третє, по/сучасному

9. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

1. пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині

2. на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь

3. віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли

4. ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як

10. Разом треба писати всі прислівники рядка

1. без/вісти, в/серйоз, до/речі, на/вскіс

2. у/розтіч, від/давна, без/перестанку, у/брід

3. за/багато, до/вкруги, до/вподоби, на/впростець

4. по/двоє, по/декуди, на/весні, у/досвіта

11. Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку

1. вряди/годи, любо/дорого, раз/у/раз, коли/не/коли

2. хтозна/коли, пліч/о/пліч, по/літньому, навік/віки

3. по/батьківськи, крок/за/кроком, часто/густо, з давніх/давен

4. по/сусідськи, по/одинці, де/не/де, сяк/так

12. Правильно записано всі прислівники рядка

1. по сусідськи, удвох, з гори, на диво

2. віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби

3. десь-інде, підчас, допобачення, сповна

4. з роду-віку, на щастя, на виворіт, здалека

Правопис прислівників

Словникові диктанти

1.               Безвісти, вголос, в міру, вкупі, зроду, по-українському, засвітла, заміж, заочі, довіку, задля, будь-коли, ну-ну, під гору, нагору, наперед, по силі, убік, по-перше, хоч-не-хоч, безперестанку, під силу, поряд, допіру, по суті, повік, опівдні, наспіх, як треба, відтак, допізна, спересердя, спідлоба, ніяк.

 Допіру – тільки що, щойно.

2.               По правді, по черзі, на бігу, у вигляді, по-російському, назад, враз, на дозвіллі, урозкид, на жаль, уві сні, насподі, наперекір, враз, в позику, казна-як, от-от, уночі, убрід, хтозна-де, без мети, по черзі, нараз, де-небудь, спідтишка,  всього-на-всього, на совість, з переляку, дощенту, раз у раз.

Спідтишка – потай, нишком, крадькома.

3.               Скраю, зараз, до вподоби, на віку, де-не-де, по можливості, не з руки, збоку, вбік, вдень, як-не-як, украй, на біс, позаду, будь-що-будь, на сміх, по-дружньому, хтозна-як, тихо-тихо, без кінця-краю, рік у рік, насамперед, неабияк, вобидвіруч, на весну, обабіч, достоту,  внічию, впору.

 Достоту – точно, якраз, саме так, достеменно.

4.               По-нашому, як слід, на щастя, вгору,  щодня, коли-небудь, без ліку, без кінця, по-моєму, по-козацьки, в основному, без відома, взагалі-то, як-небудь, щогодини, додому, щонайкраще, абияк, хоч-не-хоч, раз за разом, без сумніву, ззаду, на мить, напровесні, по-третє,  деінде.

Напровесні – на початку весни, ранньою весною.

5.               По-діловому, по-друге, казна-де, будь-коли, десь-то, коли-небудь, коли-не-коли, пліч-о-пліч, ледве-ледве, давним-давно, згарячу, вгору, навік, укупі, наостанок, посередині, помалу, сповна, натроє, утроє, внічию, навстіж, знадвору, донезмоги, без кінця, в міру, десь-інде.

 Донезмоги – до краю можливого, як не можна більше.

6.               Щонайвище, під боком, з боку на бік, честь честю, по-козацьки, по-їхньому, по-перше, з давніх-давен, хтозна-як, будь-що будь, в ногу, ну-ну, по-моєму, казна-як, будь-коли, ледве-ледве, змолоду, по правді, час від часу, по-тридцяте, рік у рік, ніколи, на вибір, на видноті, напрокат, донедавна, звечора.

Напрокат – у тимчасове користування за плату.

7.               По-нашому, по-українськи, по-дитячому, згарячу, насправді, донині, віднині, вгору, догори, ззаду, знизу, набік, без кінця, без сумніву, без сліду, в міру, до останку, до снаги, за кордон, на диво, казна-де, будь-коли, звідки-небудь, десь-то, донесхочу,  коли-не-коли.

 Донесхочу – до повного задоволення, скільки завгодно.

8. Ледве-ледве, уряд, по совісті, пліч-о-пліч, давним-давно, з боку на бік, відтак, врозтіч, по-друге, сам на сам, відторік, вроздріб, відтоді, вряди-годи, нескоро, впоперек, насамкінець, хтозна-як, тихо-тихо, без кінця-краю, рік у рік, насилу, насеред, донині, доокола, нівроку.

 Доокола -  з усіх боків, навкруги, навколо.

9. Чимдуж, восени, навесні, кінець кінцем, як-не-як, по п’ятеро, віч-на-віч, на радість, до останку, по можливості, час від часу, тим часом, в основному, по-сільськи, без кінця-краю, вбік, помаленьку, де-не-де, де-де, спершу, по суті, на відмінно, внічию, ні туди ні сюди, воістину, вщерть, зозла, всмак, врозтіч, коли-не-коли,  несамохіть.

 Воістину – уроч.- правда, дійсно.

10. Повсюди, мимоїздом, давним-давно, рано-вранці, анітрохи, недбало, вчетверо, по-домашньому, досхочу, влад, на жаль, назовсім, віднині, попереду, раз у раз, не дуже, в цілому, раз по раз, до речі, без ліку, на диво, не з руки, під гору, згори, догори, по-перше, всього-на-всього,  будь-коли, по двоє, по троє, тим часом, як-не-як, до сьогодні,  на віку, навиворіт, назустріч, додолу, узнаки, уголос, позаду.

Узнаки – ставати для когось дуже відчутним, будучи неприємним.

Акродиктант

Випишіть слова і словосполучення в такому порядку:

1) разом;  2) через один дефіс;  3) через два дефіси; 4) двома словами; 5) трьома і більше словами.

Підійшов (у)притул, раз(по)раз гукав, (по)перше, узяв (до)відома, (попід)тинню, на(сам)перед, ішли один(по)одному, накинув (на)опашки, кінець(кінцем), будь(що)будь, по(вік)віків, росте (в)глиб, виходили (по)одинці, стояв (один)одним, день(у)день сох, рушив (у)чвал, встав рано(вранці), всього(на)всього, бачив (уві)сні, (по)дружньому повір, (з)ранку до вечора, (по)новому йде праця, хоч(не)хоч, вивчив (на)пам'ять, в(решті)решт, зроби (чим)скоріш, на(око) помнож, поговорю сам(на)сам.

Підкресліть останню букву в останньому слові кожного запису і прочитаєте вислів давньоримського філософа Сенеки.

Творчий диктант

    Складіть і запишіть речення із поданими прислівниками та із співзвучними до них словами.

Насторожі - на сторожі, назустріч - на зустріч, доволі - до волі, усередині - у середині, по-третє - по трете, згори - з гори, вдень - в день, впорожні - в порожні, вперше - в перше.

Елементи цікавої граматики до теми «Прислівник»

Одним словом

Пропонується передати зміст словосполучення одним словом – прислівником. Виграє той, хто не помилився жодного разу.

1. З почуттям подяки, готовністю віддячити за послугу (вдячно).

2. Ручним способом , без використання механізмів ( вручну, власноруч).

3. Догори обличчям (горілиць).

4. Охоче, із задоволенням, любов’ю до якого-небудь заняття (залюбки).

5. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг (навпочіпки).

6. Піднявшись на кінчики пальців ніг (навшпиньки).

7. Завзято, непохитно у здійсненні своєї мети (наполегливо).

8. Без певної мети, без певного наміру, ненавмисно (ненароком).

9. Без бажання, мляво, повільно, нехотя (неохоче).

10.Послідовно, один за одним (підряд).

11.У гніві, дуже розсердившись (спересердя).

12.Виражаючи схвалення (схвально).

13.Не виражаючи відверто своєї думки, ухиляючись від прямої відповіді (ухильно).

14.Дійсно, відповідно до фактів (фактично).

15.Дотримуючись лише форми, не вникаючи в суть чого-небудь (формально).

16.Не шкодуючи ділитися чим-небудь, охоче витрачаючи щось (щедро).

Добери   фразеологізм

За домовлений час (3 хв.) пропонується записати якомога більше фразеологізмів, які:

а) складаються тільки з прислівників або з прислівників і сполучників (всерйоз і надовго; краще менше, та краще; далі нікуди;тісно, зате тепло; дешево і сердито);

б) містить у собі прислівники (бути напоготові; бути насторожі; бачити наскрізь; хоч близько, та слизько; не тепер, то в четвер).

Завдання – загадки

1. Як перерахувати п’ять днів тижня, не вживаючи числівників і не називаючи числа, ні назви дня? (Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра).

2. Коли іменник рачки стане прислівником? (Якщо змінити наголос).

3. Утворіть від іменника верх сім прислівників. (Верхи, верхом, доверху, зверху, наверх, наверху, поверхово, уверх).

4. Які прислівники – антоніми, вжиті поряд, не вказують на протилежні ознаки? (Більш – менш).

5. Назвіть прислівник, що має чотири префікси. (На – в – з – до – гін, на – в – з – до – гінці).

6. Пригадайте п’ять прислівників, у другій частині яких виступає – руч – корінь іменника рука. ( Голіруч, ліворуч, праворуч, обіруч, нашвидкуруч).

Робота над загадками – завданнями проходить у швидкому темпі при активній участі всіх учнів, яким такі вправи завжди подобаються. Далі роздаємо картки із завданням «Спробуй визначити».

Загадки-жарти.

1. Який прислівник однаково читається зліва направо і справа наліво? (зараз)

2. В яких прислівниках є три-чотири приголосних і один голосний? (Вдень, вверх, вниз).

3. Які прислівники запитують про себе? (Щотижня, щогодини, щороку, щоденно).

4. Який прислівник вживається з серцем? (натщесерце).

Виконання різноманітних лексичних вправ сприяє не тільки розвиткові мовлення дітей, а й закріпленню в них навичок у розпізнаванні і правильному написанні прислівників.