Таблиці фрейми


ФРЕЙМ ПРОБЛЕМА ЯК КОМПОНЕНТ
КОГНІТИВНОЇ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Оновлення змісту мовної освіти потребує трансформації технологій навчання української мови, розробки інноваційних методик, спрямованих на формування мовної особистості, яка адаптована до конкретних соціальних умов. Однією з провідних у навчанні української мови є пізнавальна діяльність.
Застосування когнітивної методики навчання зумовлене необхідністю переосмислення основних завдань засвоєння знань з української мови. Своєрідність її полягає в тлумаченні навчальних мовних одиниць як концептів – носіїв етнокультурної інформації, особливих сигналів конкретного світу.
Метою когнітивної методики є опанування мовних одиниць як концептів.
У когнітивній лінгвістиці (від англ. cognitionзнання, пізнання, пізнавальна діяльність) функціонування мови розглядається як різновид пізнавальної діяльності, а людська свідомість, її механізми і структури досліджуються через мовні явища.
Для когнітивної методики важливою є ідея фреймів, які, на думку вчених, є компонентами концептосистеми.
Фрейм (англ. frame каркас, будова, система) – це своєрідна структура, шаблон, що відображає в свідомості людини певні ситуації, за якими утворюються нові. Цей процес пов'язаний з мовою, тому тісно пов'язаний із її вивченням.
Дослідження фрейм проблеми – методичний прийом, що передбачає обміркування мовної проблеми за допомогою плану та її розв’язання.
Фрейм проблема складається з шести основних частин, логічно пов’язаних між собою:
  1. формулювання проблеми;
  2. матеріал для спостереження та спонукання до самостійного розв’язання проблеми;
  3. побудова плану розв’язання проблеми;
  4. розв’язування проблеми: формулювання розв’язку або пояснення проблеми;
  5. практичне застосування сформульованих теоретичних положень;
  6. постановка проблеми для самостійного розв’язання.
Когнітивна методика створює умови для розвитку індивідуальних інтересів, здатностей і здібностей. Навчання, орієнтоване на розвиток особистості, може здійснюватися тільки за умови рівноправності учнів і вчителів, їхньої спільної розвивальної діяльності.

Таблиці дослідження фреймів проблем



Розрізнення узгодженого означення
та іменної частини складеного іменного присудка


  1.  

Високі айстри.
Розлогі верби.

Дорога довга.
Яр глибокий.



  1.  

Як ви вважаєте, у якій з цих поданих двох груп речень прикметник виступає означенням, а в якій – іменною частиною присудка?

Звернувши увагу на позицію прикметника відносно іменника, установіть граматичний зв'язок між членами речення. З’ясуйте закономірність. Не забудьте, що означення повинно бути узгодженим.


  1.  


Прикметник, що стоїть після підмета, у більшості випадків є іменною частиною складеного присудка, а саме речення двоскладним.

узгоджене означення                          Липнева спека. Сінокіс.
в односкладному реченні                   Духмяні золоті меди.

іменна частина присудка                   Степи безмежні.
в двоскладному реченні                     Мрії незабутні.



  1.  

І. З’ясуйте роль виділених членів речення та вмотивуйте, яке це речення за складом граматичної основи – двоскладне чи односкладне.
1. Смугасті кавуни, жовтогарячі дині.
2. Погода тепла.
3. Тихий вечір.
4. Вечір чудовий.
5. Багатий урожай.
6. Дрібненький дощик.

ІІ. Використовуючи одне з речень як початок, скласти твір-опис у художньому стилі.


  1.  


Самостійно сформулюйте правило розрізнення узгодженого означення та іменної частини складеного іменного присудка.







Розрізнення додатків та деяких обставин



  1.  

Біля стерна стояв командир, маневруючи шаландою.
                       (Ю.Яновський)

Польова доріжка стелилася між високими хлібами.
                               (О.Гончар)



  1.  

Як ви вважаєте, як треба відрізнити додаток від обставини?

З’ясовуючи граматичний зв'язок між присудками та виділеними залежними словами, зважте на ступінь абстрактності чи конкретності виділених іменників.

  1.  

У конкретних реченнях деякі обставини можуть наближатися до додатка. У такому разі варто зважити на ступінь абстрактності чи конкретності іменника.
Іменник з конкретним значенням тяжіє до додатка, і
менник з менш конкретним значенням – до обставини.

обставина              Під горою веселками блищав Дніпро.
місця                                                                         

додаток                  Ось на гончарному станку лежить
                               безформний кавалок глини.    (Н.Крутенко)



  1.  

З’ясуйте синтаксичну роль виділених членів речення, зважаючи на ступінь конкретності чи абстрактності іменників.

1.Сідають на озера уночі натомлені в дорозі дикі гуси
2. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах
3. У травні на вулицях Києва зацвітають каштани.
4. На столі лежав запашний, різнобарвний букет польових квітів.
5. Перед будинком стояли декілька людей і щось активно обговорювали.
6. Біля вікна стояла молода гарно одягнена дівчина.
7. У пеналі лежало дві ручки, олівець і невеличка лінійка.


5

Спробуйте самостійно вивести правило розрізнення обставин способу дії і додатків (о.в.):
                                  дивитися вовком і спостерігати за вовком









Розрізнення вставних слів
та однозвучних з ними слів – членів речення



  1.  

У світлиці стало видно, хоч голки збирай.  (Панас Мирний)


Видно, дуже неприємним було це доручення.

  1.  

Як, на вашу думку, розрізнити роль виділених слів у поданих реченнях?

Проаналізувавши подані речення, з’ясуйте, у якому з них виділене слово граматично не пов’язане з іншими членами речення, а лише виражає ставлення мовця до висловлюваного.
Спробуйте пропустити ці слова: коли речення збережеться, а коли руйнується?




  1.  

Вставні слова відрізняються від однозвучних слів тим, що тільки виражають ставлення мовця до висловлюваного.

вставне слово                    Здається, ти й позаторік тут був та
                                            капості мені робив?   (Л.Глібов)

член речення                      Мені здається, що жила я завжди.  
                                                                                 (Л.Українка)  



  1.  

І. Складіть і запишіть речення, у яких слова очевидно, виходить, кажуть, може, на щастя були б спочатку вставними, а потім – членами речення.

ІІ. Замініть виділені слова вставними:
  1. Можете бути певними: ми зробимо місто казково гарним.
  2. Я чув легенду: Прометей добув вогонь для всіх людей.
  3. Пам’ятаю: на Дніпрі од берегів так пахли трави.


5.



Спробуйте самостійно дослідити розпізнавання вставних слів від однозвучних з ними слів – членів речення.








Розпізнавання вставних слів і вставлених конструкцій


  1.  


Кажуть, мудрість приходить з роками.   (Л.Дмитренко)


Діти – вона це добре пам’ятала! – були тут поруч.
                      (Ю.Збанацький)


  1.  


Як ви вважаєте, від чого залежить визначення понять «вставні» і «вставлені» слова і речення?

Спостерігаючи за поданими реченнями, з’ясуйте, у якому виділені слова не виражають ставлення мовця до висловлюваного.


  1.  


Вставлені слова, сполучення слів і речення, на відміну від вставних, не виражають ставлення мовця до висловленої думки, а вносять в основне значення додаткові відомості, супровідні зауваження, уточнення, пояснення.

вставні                А Ярема – страшно глянуть – по три, по 
                            чотири  так і кладе.   (Т.Шевченко)

вставлені            А це вміння (розмовляти і слухати) дуже
                            важливе для письменника. (М.Рильський)


  1.  


Розмежуйте, обґрунтувавши вставні і вставлені слова і речення.
  1. Климко став навколішки, припав до води – холодна та добра! – тоді вмився і втерся галстуком од матроски.
                                                                         (Гр.Тютюнник)
  1. Не можна, кажуть, помолодшати, а подобрішати завжди можна. 
                                                                        ( О.Гончар)
  1. Але ось зі скреготом і брязкотом у двір, - якщо те, що залишилося, можна назвати двором, - заїжджають два бульдозери.                
                                                                        (О.Довженко)
  1. Демид зразу скочив (коліно різко заболіло), схопив дівчину за плечі, підвід.   (В.Собко)
  2. Але доля звела нас дуже близько і, повірите, здружила. 
                                                                             (Ю.Збанацький)


5.


Спробуйте самостійно вивести правило розпізнавання вставних слів від вставлених конструкцій.





Кома між частинами складносурядного речення
перед сполучниками і, й, та (в значенні і)



  1.  

Срібен дощик проливається іскристо, і веселка обіймає небокрай.  (П.Перебийніс)


Десь кличе щастя дальній спів дівочий і у ставок відбився молодик.   (В.Сосюра)

  1.  



Як ви вважаєте, від чого залежить наявність чи відсутність коми перед сполучником і, й, та (і) між частинами складносурядного речення?

Розберіть речення за членами речення і з’ясуйте чи є спільний другорядний член для обох частин в одному із складносурядних речень?




  1.  

Кома не ставиться між частинами складносурядного речення перед сполучниками і, й, та (і), якщо обидві частини мають спільний другорядний член або спільну службову частину мови, або ж вставне слово.

є спільний                                 За тополями сонце встає і зозуля
другорядний член: [ ] і [ ]        кує правічна   (І.Переломов)
                                                   Знов щебече юнь і цвіте трава
                                                                            (А.Малишко)

  1.  


Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтувати.
  1. Знов хмуриться осінь і туманиться даль.  (Г.Матвійчук)
  2. Кругом висить морок та мла непросвітна буяє.
                                                                            (Панас Мирний)
  1. А за вікном на квіти впали роси і соловей затьохкав у кущах.   (В.Сосюра)
  2. Злітає листя із дібров і материнка відцвітає.  (В.Грінчак)
  3. Тікає ніч у нетрі таємничі і торжествує вранішня зоря. 
                                                                            (П.Перебийніс)



5.

Спробуйте самостійно вивести правило щодо вживання коми між частинами складносурядного речення перед сполучниками
і, й, та (і).








Залежність розділових знаків
від семантики синтаксичних конструкцій


  1.  

Учень хвилювався: задача не розв’язувалась.

Учень хвилювався – задача не розв’язувалась.


  1.  


Як ви вважаєте, від чого залежить постановка різних розділових знаків у наведених реченнях?

Правильно по інтонуйте подані речення, дослідіть які смислові відношення між їх частинами, і замініть їх на складнопідрядні. Визначте вид підрядного речення.


  1.  


Постановка розділового значення у безсполучниковому реченні залежить від смислових відношень між неоднорідними частинами.

1-е речення:         [ ]: [ ]причина

2-е речення:         [ ] - [ ]наслідок дії



  1.  

І. Складіть 3-4 безсполучникових речення, у яких постановка розділових знаків залежить від семантики, інтонації.
Зразок:  Рипнули двері, в хату ввійшла молода дівчина.
            
 Рипнули двері: в хату ввійшла молода дівчина.

ІІ. Поставте пропущені розділові знаки. Поміркуйте, чи можна поставити інші розділові знаки. Як при цьому зміняться смислові відношення у безсполучникових реченнях?
Ми слухаємо казку шепоче вільшина (К.Дрок).
Життя не любить втоми і спокою воно цвіте і щедриться мов сад

Скоро скоро вдягнеться ліс у листя зацвіте на узліссях черемха защебечуть над струмками дзвінкоголосі соловейки.


  1.  


Спробуйте самостійно вивести правило, коли кома між частинами складносурядного речення не ставиться.









Розмежування складнопідрядних речень з підрядними
способу дії і складнопідрядних з підрядними міри та ступеня дії



  1.  

Лід на річці так витончився, що йти по ньому було небезпечно.


Лід був такий прозорий, що було видно дно ставу.

  1.  


Як ви вважаєте, яким чином можна розмежувати складнопідрядні речення з підрядними способу дії і складнопідрядні з підрядними міри та ступеня дії?

Визначивши опорне слово у головних частинах цих речень, з’ясуйте закономірність розмежування складнопідрядних речень з підрядними способу дії і складнопідрядних з підрядними міри та ступеня дії.


  1.  


Підрядне способу дії відноситься здебільшого до вказівного слова, вираженого прислівниками так, стільки, і опорного дієслова в головній частині.
Підрядне міри і ступеня – до вказівного слова, вираженого прислівником так чи займенником такий, і опорного прикметника (прислівника чи дієприкметника).

Складнопідрядні речення           [… вк.сл. + дієслово], (що …)
з підрядними способу дії

Складнопідрядні речення           […вк.сл. + прислівник   ], (що…)
з підрядними міри і ступеня дії                        прикметник
                                                                           дієприкметник


  1.  


З’ясуйте вид підрядних частин у складнопідрядних реченнях (підрядні способу дії чи підрядні міри і ступеня). Свій вибір обґрунтуйте.
Ліс такий густий і високий, що темно було серед дня(В.Рубан). Залежно від індивідуальних здібностей, дівчата так комбінують барву і форму квітів у вінку, що вінок стає мистецьким твором(О.Воропай). Так яскраво, так святково, що відразу подумалось – так могло бути лише в Києві (Ю.Збанацький). Це привітання було таке радісне, сповнене туги, чекання й доброти, що аж не вірилося (Б.Харчук). Туман тоді стояв такий густий, що крийма вкрив і землю, і Дніпро (Гр.Тютюнник). Так тихо, ніби всі кудись повиходили(С.Васильченко). Творцям життя у пісні нашій жити так, як живе їх запал молодий(О.Довженко). Земле моя, земле, я люблю тебе так, що сльози мій туманять зір … (В.Сосюра).





Кома у складнопідрядному реченні з кількома підрядними
на межі двох підрядних сполучників


  1.  


Є почуття такі прозорі, що, коли б з них відлити зорі, вони б світились.


Вони думають, що як вона дурна баба, то вже нічого не тямить.

  1.  


Як ви вважаєте, від чого залежить наявність коми між двома підрядними сполучниками у складнопідрядному реченні з кількома підрядними?

Спостерігаючи над пунктуацією в поданих реченнях, з’ясуйте закономірність постановки коми в синтаксичних конструкціях типу що поки, що мов, що коли, бо хоч та ін.


  1.  


Кома на межі двох підрядних сполучників ставиться за умови, коли після підрядного речення немає другої частини парного сполучника – то:

                    (коли …)                                         (коли …) 
[], (що, (поки …), …).                [], (що (поки …), то …).
                   (якщо …)                                         (якщо …)



  1.  

Розставте потрібні розділові знаки у складнопідрядних реченнях з кількома підрядними. Свій вибір обґрунтуйте.
Сонце уже стояло в полудні і припікало так що поки вийшли за вал у поле добряче впріли і потомилися(В.Шевчук). Вірно казав тут доповідач що як за ними піти то не минути нам невільницького життя(О.Гончар). Соломія міркувала, що коли брати у ліву руку плавні мусять швидко скінчитися(М.Коцюбинський). Чим глибше вниз спускався Іллєвський з Савою Гавриловичем тим більше кидалося йому в вічі що незважаючи на досить пізній час весь хутір не спить(О.Гончар). Голова видалась неймовірно важкою бо коли захотів озирнутися то йому було несила повернути її(М.Рибак). Андрій знає що відколи пан прогнав Гудзя злидні ще більше його обсіли(М.Коцюбинський).


  1.  


Спробуйте самостійно вивести правило постановки коми між сурядним і підрядним сполучниками у складних синтаксичних конструкціях.






Кома у складному реченні з різними видами зв’язку
на межі двох сполучників (сурядного й підрядного)


  1.  


Закінчили обмолот пшениці, і, поки тік приготують до обмолоту жита, Левко був вільний (О.Десняк).

Весна теж йому здається дівчиною, але коли веселка живе на хмарі, то весна ходить по землі (М.Стельмах).


  1.  


Як ви вважаєте, від чого залежить наявність коми між сурядним і підрядним сполучниками у складному реченні з різними видами зв’язку?


Спостерігаючи над пунктуацією у поданих реченнях, з’ясуйте закономірність постановки коми в синтаксичних конструкціях типу і поки, і коли, а коли, але хоч та ін.


  1.  


Кома на межі двох сполучників (сурядного і підрядного) ставиться за умови, коли після підрядного речення немає другої частини парного сполучника – то:

               (коли …)                                        (коли …) 
[], і,[ (поки …), …].                [], і  [(поки …), то].
               (якщо …)                                      (якщо …)


  1.  


Розставте потрібні розділові знаки у складнопідрядних реченнях з кількома підрядними. Свій вибір обґрунтуйте.
Сіяли весело великі чисті зорі і мов дівчата повибігали на голубу долину неба(В.Шевчук). Крюк почав швидко червоніти потім метал посинів а коли захолов то став аж бузковий(І.Сенченко). Людина не може поміняти себе саму а якщо щось із призначеного поміняє то не на краще бо чуже ніколи не буває кращим(Ю.Мушкетик). Серед інших дітей він був несміливий і непроворний а коли часом і відізветься з чим-небудь то говорить таке що старші як почують то тільки плечима стискують (І.Франко). Товариська втіха й вірність багато важили для мене і коли мені доводилося відлучатись з причин поїздок чи роботи я відчував себе осамотненим (Р.Іваничук).


  1.  


Спробуйте самостійно сформулювати пунктограму перед сурядним сполучником у складних синтаксичних конструкціях такого типу: Коли сонечко закотилось, помовкли голоси й рух всякий завмер (Марко Вовчок).





Розрізнення складносурядних речень і простих
з однорідними членами




  1.  

Літечко ворота зачинило й осені ключа від них дало, повагом за хмарку зачепилось і у теплий вирій попливло.

Осіннє листя золотаве на стежку падає з гілля, а з неба поклик журавлиний тобі доноситься здаля.


  1.  

Як ви вважаєте, що треба зробити, щоб розрізнити складносурядне речення і просте з однорідними членами, коли наявний сурядний зв'язок та однакові сполучники?
Прочитайте подані речення та визначте предикативні одиниці, а в них підметово-присудкові центри. Зробіть висновки.


  1.  

Речення, в якому один підметово-присудковий центр, є простим; речення, у якого таких центрів два і більше – складне.

Просте речення з               Стоїть сумна берізка під вікном та
однорідними членами       простягає голісінькі віти сестричкам
                                            своїм.

Складносурядне                Відтужить осінь сивими вітрами, та   
речення                               струсить листя клен останнє у гаях.

  1.  

І.  Кодоване письмо (виберіть і запишіть тільки цифри складносурядних речень).
1. Сніг з кожною хвилиною густішав, і дедалі непрогляднішою ставала за вікном вируюча сіра каламуть (В.Козаченко). 2. Листя більшості дерев жовтень розфарбовував у всі відтінки жовто-червоних кольорів і тільки каштану залишив невеличкі зелені «їжачки». 3. Осінній день важким туманом звис, і плаче луг від сивої наруги (І.Савич). 4. Червонястий місяць поволі заходив за Високу могилу, і темна тінь все ширше й ширше простягалася над нічним степом (В.Малик). 5. Сонце сміливо розсікало золотими мечами зелену гущавину листя і вигаптовувало на стіні якусь фантастичну плахту (Б.Антоненко-Давидович). 6. А місяць світить ясно-ясно, плине і плине безмежно високим небом, усіяним зорями, мов перлинами, сяючими, незгасними, вічними. 7. Гойдає вітер гілочку, розкриваючи зеленого «їжачка», і ось уже падає на землю коричневий блискучий каштанчик.
ІІ.  Перебудуйте наведене просте речення з однорідними членами у складносурядне.
1.    З поля дув холодний вітер і зривав червоне та жовте листя з дерев.
2.    Повіяв вітерець і покотив золоті хвилі по хлібному полю.

  1.  

Спробуйте самостійно вивести правило розрізнення складносурядних речень і простих з однорідними членами.





Розрізнення однозвучних сполучників
та сполучних слів (що, як, коли)


  1.  


Застиг метелик над кущем, що шелестить під вітерцем (М.Терещенко).

Вірилось, що бажання уже стає дійсністю (М.Стельмах).


  1.  


Висловіть ідеї щодо розрізнення у підрядній частині сполучника і сполучного слова.

Розібравши речення за членами речення, спробуйте замінити слово, що на займенник який, він або на інше слово з головного речення; слово -  як словом так, слово коли – словом тоді. Чи можна поставити запитання до слів що, як, коли?

  1.  

Отже, сполучні слова є членами речення, до них можна поставити запитання і на них падає логічний наголос; сполучники лише з’єднують підрядну частину з головною, але не є членами речення і не відповідають на питання, вживаються без наголосу.

сполучне слово                Дзвенить криштально джерело, що
                                          вийшло з глибини земної (М.Терещенко).

сполучник                       Пам’ятай, що легко нам усім буває
                                         сплутать щирість і підступність
                                                                                   
  1.  

Випишіть спочатку речення із сполучниками,
а потім – зі сполучними словами.
1. І вчувалося кленам і соснам, що над ними вже й неба нема.
2. Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі.
3. Я завжди йшов прямо, діяв так, як веліла совість.
4. Чи чули ви, як верби ридають на березі, втративши воду.
5. Дивно й жалісно часом думати, що нема в нас сили і ясності духу пройнятися щоденним розумінням щастя життя, мінливого в постійній драмі.

  1.  

Спробуйте самостійно сформулювати правило розрізнення однозвучних сполучників та сполучних слів.
ЛІТЕРАТУРА
  1. Заоборна М. Українська мова. Дидактичні матеріали. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 192 с.
  2. Омельчук С.А. Технологія дослідницького синтаксису і стилістики рідної мови в 11 класі. // Бібліотечка «Дивослова». – 2005. - №3.
  3. Пентилюк М., Нікітіна А., Горошкіна О. Концепція когнітивної методики навчання української мови. // Дивослово. – 2004. - №8. – ст. 5
  4. Щербина В.І., Волкова О.В., Романенко О.В. Інтерактивні технології на уроках української мови. – Харків: Основа, 2005. – 96 с. (Бібліотека журналу «Вивчаємо українську мову та літературу»; вип. 3 (16).

Комментариев нет:

Отправить комментарий