Плекаймо слово рідної мови

Красноармійське педагогічне училище

Циклова комісія українознавчих дисциплін

НЕ ЗАМУЛЮЙМО КРИНИЦЮ РІДНОЇ МОВИ

СТУДЕНТСЬКИЙ ПРОЕКТ

УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАСНОГО МОВЛЕННЯ

До Дня рідної мови

підготували студенти ІІІ курсу

Кирилова Ольга, Литвиненко Поліна

Керівник проекту: Яринко Л.О.,

викладач українознавчих дисциплін

м.Покровськ, 2017р.

Не замулюймо криницю рідноі мови:  Студентський проект удосконалення власного мовлення // Кирилова О., Литвиненко П., студенти ІІІ курсу; керівник проекту Яринко Л.О.: Красноармійське педагогічне училище м. Покровськ, 2017р. - 11 стор.

Метод проекту набирає широкого розповсюдження у навчально-виховній роботі вищих навчальних закладів та школи, сприяє залученню до творчої діяльності студентів різного характеру, об’єднує ї спільною метою.

 До Дня рідної мови підготовлено презентацію проекту з елементами дискусії про красу і силу слова. Студенти вкотре переконуються, що українська мова схожа на глибокий океан, який можна досліджувати вічно, адже завжди знайдеться щось нове, невивчене, але надзвичайно захоплююче та цікаве. Завдання майстер-класу «Плекаймо слово рідної мови» знайомлять з новими термінами, залучають до аналітичного мислення, спостереження.

Рецензія: Климова В.Л., заступник директора з навчальної роботи Красноармійського педагогічного училища

НЕ ЗАМУЛЮЙМО КРИНИЦЮ РІДНОЇ МОВИ

СТУДЕНТСЬКИЙ ПРОЕКТ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАСНОГО МОВЛЕННЯ

МЕТА: Поширювати знання про поняття індивідуальне мовлення, удосконалювати вміння й навички створювати усне висловлювання та виголошувати його, добираючи мовні засоби залежно від мети спілкування й адресата мовлення; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, логічне й критичне мислення, усне мовлення,творчі здібності; виховувати в студентів почуття гордості за приналежність до українського народу, любов і повагу до рідної мови.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: проектор, комп’ютер, екран, підручники, критерії оцінювання проекту, результати дослідження студентів: презентації, доповіді, брошури, буклети, відеофільм, дидактичний матеріал, кросворди, стіннівки, словники, шаржі.

ВИД ЗАНЯТТЯ: лекція-конференція

ТИП ЗАНЯТТЯ: розвиток мовлення (усний)

МЕТОДИ, ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: презентація проекту з елементами дискусії

…Спочатку було Слово…

(Святе Письмо)

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКУ ЗАНЯТТЯ

Привітання викладача.

Готуючись до заняття, я згадала слова українського поета та літературного критика Дмитра Білоуса:

Коли ти плекаєш слово,

Мов струна, воно бринить.

Калиново, барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовиш, як належить –

Слово чисте, як роса…

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. На жаль, ми не можемо сказати зараз, що молоде покоління володіє зразковим мовленням.

 Український педагог, письменник, поет Василь Сухомлинський писав: «Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості. Говорити скаліченою мовою – все одно, що грати на неналаштованій скрипці».

Ми з вами зараз визначимо свій емоційний стан щодо налаштування на заняття. У Вас на столах лежать різнокольорові смайлики. Будь ласка, оберіть той колір, який вам найбільше подобається і покажіть нам:

ЧЕРВОНИЙ – присутні в аудиторії з життєвою енергією, сміливі сьогодні і впевнені в собі, але вони не розслаблені, бо збуджена нервова система;

ПОМАРАНЧЕВИЙ – є в нас сьогодні веселі, з радісним настроєм, схильні до товариськості, будуть виявляти ентузіазм в роботі, сприятимуть творчому і конструктивного мисленню;

ЖОВТИЙ – серед нас допитливі, які прагнуть сьогодні пізнавати навколишній світ, дарувати почуття гумору, оптимізм, практичність і інтелект;

ЗЕЛЕНИЙ – серед нас є сьогодні сповнені любові, гармонії; налаштовані привести в порядок душу і тіло, досягти взаєморозуміння з іншими людьми, налаштовані на романтичний лад;

СИНІЙ – сповнені знань, готові приймати рішення; налаштовані виявляти тактовність і лояльність, увагу і винахідливість.

ІІ. ВСТУП

Повідомлення теми лекції.

Сьогодні на занятті ми говоримо про проблеми культури мовлення студентської молоді.

Завжди мова й думка йдуть у парі. Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Недаремно мудрий філософ Сократ сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив».

Зв’язок з життєвим досвідом студентів.

Ви вже дорослі люди, молоді та енергійні, і зовсім небагато часу залишилось до того моменту, коли підете в самостійне життя. І неодмінно замислитеся над тим, як зробити це життя гідним та забезпеченим. З цього приводу американський педагог, психолог, письменник Дейл Карнегі писав, що про людину судять з 4 речей :

- який вона має  вигляд;

- що вона робить;

- як вона говорить;

- що вона говорить.

Отже, на 50% ставлення до людини у світі  залежить  від її мови.

Мова - інтелектуальний портрет людини. Не забуваймо про це! І якщо зовнішній портрет можна змінити за допомогою одягу, макіяжу, то з мовним - набагато складніше.

Навчальна мета та задачі заняття

Тож, головною метою є виявлення рівня володіння студентською молоддю українською літературною мовою.

ЗАПИС У КОНСПЕКТИ

Тема заняття: Не замулюймо криницю рідної мови

У зв’язку з цим ми повинні віднайти відповідь на ключове питання проекту: «Студентське мовлення: джерело засмічення чи збагачення мови студента?».

А також дати відповіді на тематичні питання проекту:

 «Студентське мовлення: міф чи реальність?»,

«У чому полягають особливості студентського мовлення?»,

«Що впливає на молодіжне мовлення?»,

«Чи є студентський жаргон одним із шарів розмовного стилю сучасної української мови?»,

«Якою є структура студентського мовлення?»,

«У чому полягають функції студентського мовлення?»,

«Як змінюється контекст, якщо студентські сленгізми замінити літературними словами чи навпаки?», «Чи є шляхи щодо удосконалення мовлення студентського середовища?».

Повідомлення плану проведення заняття.

Для реалізації мети та завдань нашого проекту на першому етапі передпроектної підготовки сформувалося шість проектних груп, об’єднаних виконанням конкретного завдання проекту. Сьогодні будуть представлені результати роботи цих проектних груп:

ЖУРНАЛІСТИ – отримали завдання виявити в студентів нашого навчального закладу рівень володіння українською літературною мовою;

ІСТОРИКИ – отримали завдання дослідити розвиток молодіжного мовлення в Україні;

СОЦІОЛОГИ – отримали завдання виявити та проаналізувати функціонування молодіжних виразів у мовленні студентів нашого навчального закладу;

ДОСЛІДНИКИ – отримали завдання дослідити фактори, що впливають на розвиток студентського мовлення;

ЛІНГВОДИДАКТИ – отримали завдання розробити нетрадиційні завдання, щоб в ігровій формі довести, що молодіжне мовлення – це модно;

УПОРЯДНИКИ – отримали завдання оформити «Словники студентських виразів».

А також учасники проектних груп запропонують шляхи удосконалення мовлення студентської молоді.

Мотивація навчальної діяльності.

Існує така легенда. Створив Господь на світі тварин прудкими, сильними, птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й пришла до Бога, почала нарікати на свою долю. Всевишній вислухав скарги людини на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не дано ні тваринам, ні птицям – мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, скоріша за найпрудкішу тварину. Пообіцяв Бог, що мова замінить все людині, ніде не дасть загинути. Однак людина повинна розуміти, який неоціненний скарб отримала – берегти мову, як зіницю ока. А якщо втратить вона її, то загубить і душу, і силу.

«Спілкування – це єдина розкіш, що гідна людини», - зауважив французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері. Тож виникає питання: «Чому ж молодь ставиться до цієї розкоші так недбало?».

«Спочатку було СЛОВО…» - знайомі рядки зі Святого Письма змушують ще раз замислитися над важливістю слова в повсякденному житті, вдуматися в сутність буденних фраз.

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

Слово надається проектним групам:

- ЖУРНАЛІСТАМ.

- ІСТОРИКАМ.

- СОЦІОЛОГАМ

.- ДОСЛІДНИКАМ.

-      ЛІНГВОДИДАКТАМ.

-      УПОРЯДНИКАМ.

Презентація: «У світі цікавого»

1. У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 000 разів.

2. У московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили перевдягнені чиновники, які хапали матюкальників і на пострах іншим прилюдно сікли їх різками.

3. Автор збірки «Поза межами російських словників» Флегон наводить у цій праці 6 тисяч лайливих слів, що побутують серед росіян.

4. У медицині описано багато випадків, коли паралізовані пацієнти не могли вимовити односкладних слів «так» і «ні», але легко проговорювали цілі тиради недрукованої лексики. Це пояснюється тим, що брутальні слова проходять зовсім іншими нервовими ланцюжками порівняно зі звичайною лексикою. Були випадки, коли під дією анестезії люди вимовляли такі «перли», від яких в'янули вуха.

6. Учені з'ясували, що лайливість – це хвороба. Наприклад, римський імператор Клавдій у звичайному житті був цілком пристойною людиною, але іноді на нього находили приступи лайливості; при цьому він дригався, розмахував руками і ногами, жахаючи підданих. Від таких приступів, за деякими даними, потерпали Петро І, Моцарт, Пушкін, Наполеон.

7. У давні часи поведінку лайливості пояснювали просто: «біс вселився». Нині доведено, що ці люди страждали синдромом Туретта (за ім'ям французького психіатра минулого століття). Синдром передається спадково й особливо схильні до нього чоловіки.

СЛОВО ВИКЛАДАЧА: Не таємниця, що на таку хворобу страждають і студенти нашого навчального закладу, причому не тільки хлопці.

Я хочу наголосити на тому, що не бажано вживати сленг у мовленні, щоб не стати сучасними Еллочками Людоїдками із кінофільму «Дванадцять стільців» за твором Ільфа і Петрова, котра висловлювала свої думки тридцятьма словами.

IV. ВИСНОВКИ.

Рефлексія.

Студентський сленг: джерело засмічення чи збагачення мови студента?

Чи має право на існування сленг, жаргон?

Чи існують шляхи удосконалення мовлення студентів?

Шляхи удосконалення мовлення студентів. Слово надається учасникам проектних груп.

Резюме.

Мова наша українська – це золотий запас голосу душі народної, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право і гордість іменуватися народом українським. Ніколи не забувайте про те, звідки ви родом та яка ваша рідна мова.

ВІДЕОКЛІП «РОЗМОВЛЯЙ УКРАЇНСЬКОЮ»

Критерії оцінювання проекту.

Рекомендації щодо виконання самостійної роботи (домашньої роботи).

Високий рівень. Написати твір-перевтілення «Я - українська мова» або листа українській мові.

Достатній та середній. Скласти тлумачний словничок (10-15 прикладів вашого сленгу та їх літературні відповідники). Знайти висловлювання видатних людей про мову.

Список використаної літератури

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. - К.: Либідь, 1991.

Атанов Г.О. Знання як засіб навчання: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2008. –  236 с.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1990.

Бабій К.Н., Бахтарова А.М., Литвиненко І.Б. Нетрадиційний урок за проектною технологією // Управління школою. – 2007. – № 1. – С. 22.

ПЛЕКАЙМО СЛОВО РІДНОЇ МОВИ!

МАЙСТЕР-КЛАС

До Дня рідної мови

Проведено студентами ІІІ курсу

Кириловою Ольгою та Литвиненко Поліною

Мета: формувати розуміння того, що українська мова — наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови, історію її розвитку.

Обладнання: ПК, презентація, запис пісні про мову, плакати, буклети.

Мова — душа кожної національності,

її святощі, її найцінніший скарб.

Іван Огієнко

(Запис пісні Павла Дворського «Звучи, рідна мово!»)

Викладач. Українська мова схожа на глибокий океан, який можна досліджувати вічно, адже обов’язково завжди знайдеться щось нове, невивчене, але надзвичайно захоплююче та цікаве. Сьогодні ми спробуємо дослідити деякі глибини цього безмежного океану.

Ведуча І. Мова – «жива схованка людського духу» (Панас Мирний), мова – «коштовний скарб народу» (І.Франко), мова – «життя духовного основа» (М.Рильський), «мова – генофонд культури» (О.Гончар)… Цей перелік афористичних висловів можна продовжувати.

Ведуча ІІ. Мислителі, письменники в усі часи намагалися розкрити таємниці людської мови, її роль не тільки як засобу спілкування, а й як знаряддя формування і вираження думки, як основу духовності народу, як міцну і надійну опору самоусвідомлення особистості, бачення себе в соціальному і культурному контексті, як імпульс до творчого самовираження людини не тільки в національній культурі, а й у світовій цивілізації.

Завдання 1

Ведуча І. Хто краще скаже про українську мову, ніж її носії - відомі українці? Зараз ми пропонуємо вам вгадати, кому належать ті вислови чи віршовані рядки, які з’являться на екрані.

1.                     Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Ліна Костенко)

2.     Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде. (Максим Рильський)

3.       І возвеличимо на диво

І розум наш, і наш язик... (Тарас Шевченко)

4.       Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови. (Костянтин Ушинський)

5.       Мов поганих не існує в світі,

Є лише погані язики. (Анатолій Бортняк)

6.       Бринить-співає наша мова,

Чарує, тішить і п'янить. (Олександр Олесь)

7.                     Яке прекрасне рідне слово!

Воно - не світ, а всі світи. (Володимир Сосюра)

Ведуча І. Важко не погодитись зі словами всіх цих видатних людей. Не менш влучними і правильними є народні вислови та думки, пройняті любов’ю до рідної мови.

Завдання 2

Ведуча ІІ. Тож тепер таке завдання: продовжити прислів’я чи приказки про мову, які ви побачите на екрані.

1.                     Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

2.                     Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

3.                     Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

4.                     Слово до слова – зложиться мова.

5.                     Слово старше, ніж гроші.

6.                     Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Ведуча І. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Рідна мати, рідна земля і рідна мова - найцінніше в житті кожної людини. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови!

Ведуча ІІ. Ні для кого не секрет, що в океані є викиди, забруднення. З ними можна порівняти суржик в нашій мові.

Ведуча І. В українській мові є немало законних , унормованих русизмів, полонізмів, германізмів, тюркізмів, запозичень з інших європейських мов. Вважається, що близько 10% слів нашої мови є іншомовними запозиченнями. Однак, коли слова з чужої мови вживаються безсистемно, коли перекручується їх зміст і спотворюється звукове оформлення, це засмічує мову.

Завдання 3

Ведуча І. Тож давайте просто зараз знайдемо правильні відповідники до таких слів, словосполучень та виразів:

1.                     Діючий закон (чинний закон);

2.                     Здавати іспит (складати іспит);

3.                     Часто зустрічається така інформація (часто трапляється така інформація);

4.                     Результати співпадають (результати збігаються);

5.                     З нашої точки зору (з нашого погляду);

6.                     На протязі року (протягом року);

7.                     Чим більше, тим краще (що більше, то краще).

Ведуча І. Суржик ніколи не повинен бути нормою спілкування! Навіщо нашій мові бур’яни?

Ведуча ІІ. В океані є небезпечні течії, про розташування яких необхідно знати, кожному хто хоче по-справжньому пізнати його. В мові ці течії в певній мірі можна порівняти з наголосами. Норми наголошення в сучасній українській літературній мові є нелегкими для засвоєння. У деяких словах наголос не піддається правилам, його потрібно тільки запам’ятати. У деяких випадках наголос взагалі подвійний.

Ведуча І. Тож ми підготували цікаві випадки наголошення слів. Давайте спробуємо визначити наголос у таких словах:

Завдання 4

ТипОвИй, каталОг, фартУх, індУстрія, листопАд, алфАвІт, фОльга, вимОга, ознАка, кУрятина, чорнОзем, дочкА, дОнька, Олень.

Ведуча І. Ці слова варто запам’ятати, а найкраще це зробити, якщо систематично використовувати їх у своєму мовленні!

Завдання 5

Ведуча ІІ. А наостанок ми пропонуємо відправитись у подорож Україною і з’ясувати такий цікавий факт, як назви мешканців певної місцевості. Тобто, утворити катойконіми.

Ось, наприклад, ми живемо у Покровську, ми – покровчани, вона – покровчанка, він – покровчанин. А як же назвати тих, хто мешкає у місті:

1.                     Яремча (яремчани, яремчанка, яремчанин);

2.                     Чоп (чопляни, чоплянка, чоплянин);

3.                     Луцьк (лучани, лучанка, лучанин);

4.                     Хуст (хустяни, хустянка, хустянин);

5.                     Кременчук (кременчучці, кременчучка, кременчучець);

6.                     селищі Чорнобай (чорнобайці, чорнобайка, чорнобаєць);

7.                     Біла Церква (білоцерківці - білоцерківчани, білоцерківка - білоцерківчанка, білоцерківець - білоцерківчанин).

Ведуча ІІ. Ось так за допомогою суфіксів можна утворити назви мешканців будь-якої місцевості.

(Ролик «Говоримо українською» О.Авраменко)

Завдання 6: доберіть іменники до поданих слів

Військовий                                                Воєнний

Аеродром                                                  конфлікт

Кореспондент                                            провокація

Підготовка                                                           стан

Призов                                                        історія

Хитрість                                                      злочин

                                                                    вторгнення

Громадський                                            Громадянський

Порядок                                                     обов’язок

Транспорт                                                   правило

Життя                                                         право

Місце                                                          свідомість

Думка                                                         війна

А чи знаєте ви?

 Сонечко – бездрик, бедрик, зозулька (божа корівка – калька)

Ведуча І. Слово лікує. У цьому переконано людство всієї планети. Пропонуємо Вашій увазі психологічну релаксацію (звучить аудіозапис).

Читець на фоні мелодії читає «Молитву до мови»

- Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народна.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Величальна молитва наша у своїй нерозділеній трійці, що єси ти і Бог Любов, Бог Віра, і Бог Надія!

Мово наша! Звонково кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела десь б’ють від Магми, тому й вогненна така. А вночі, купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава ти.

Ведуча І. Пам’ятаймо, мова — це показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні є небагато людей, які володіють досконало рідною мовою.

Ведуча ІІ. Ще сорок років тому Максим Рильський закликав: «Пильно і неперестанно політь бур’ян», а «бур’яну» ж у нашій мові так багато! Треба докласти всіх зусиль, щоб позбутися звички говорити «по-простому». Говорити слід правильно, бо перед нами відповідальне завдання: узяти все краще з надбання наших предків, сконцентрувати весь розум і духовний потенціал нації, щоб відродилася і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашому народу.

Ведуча І. Бажаємо вам зберегти й утвердити українську мову, виплекану нашими пращурами, адже вона створює індивідуальне обличчя країни і нації. Нехай материнське слово буде для всіх оберегом та духовним джерелом життя.

Звучить пісня «Україна» (за сл. Т. Петриненка).