Блог викладача української мови та літератури: Контрольні роботи.Синтаксис.

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

СИНТАКСИС ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Завдання контрольної роботи однотипні для всіх варіантів

Варіант 1

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір.(2 на вибір)

Летіли гуси рядом, рядом, вдарили дзвоном разом, разом (Н.тв.). Ще не вмерла Україна, і слава і воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля (Чубинськ.). Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води (Сосюра). Коли край неба загориться, як каже пожежник, і сторожі на скверах поставлять коло себе пилу стовпи, працюючи довгими мітлами, - місто прокидається (Ю. Яновськ.).

Завдання II.

З поезії Володимира Сосюри виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне інеповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власие-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Літа минають, нанизуючи нові події, вчинки, враження, роздуми (3 журн.). Прости мені, коханий, за те, чого не буде у цім житті між нами (О. Петрусяк). У нас по селах палять печі, щоб зварити їжу і зігріти тіло, там, у Канаді, ми розкладали вогонь, щоб гріти душу (В. Дідула). Вхопивши розхитану лавку, неначе сідло, вишкварює дощ, мій добряга, гадавши, що плачу (Т. Зарівна). Зневірившись, чи майже зневірившись, задаєшся питанням: що його, врешті, робити ? (З журн.).

Завдання IV. Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з вставним компонентом.

За волю кожен з нас поляже (О Олесь). Яке то щастя - свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко). Вільні співи, гучні, голосні,в ріднім краю чути бажаю (Леся Українка). Невже кров Ґонти в наших рабських жилах не має сили вдруге закипіти? (П. Карманський). Люди, люди! Я ваш брат, я для вас рад жити, серця свого кров'ю рад ваше горе змити (І. Франко). Чи, може, упав ти на груди століттям у водах своїх освятити час? (М. Вінграновський).

Варіант 2

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір.(2 на вибір)

Тоді, як ніч розсипала на небі золоте просо й вітер куйовдив гриви коней, - товариш гнав свою тінь аж до станції (Ю. Яновськ.). Од явора снується довга тінь, І вечір ліг, як воїн на привалі (А. Малишко). Сіяло сонце, в небесах - ані хмариночки, та тихо, Та любо, як у раї (Т. Шевченко). Харитя опинилася наче на дні в морі (М. Коцюбинський);

Завдання II.

З поезії Максима Рильського виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягатія і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв 'язків у поданих реченнях.

Оглядаючи з високих київських пагорбів далекі простори поза Дніпром,дослуховуючись голосу віків, замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? (Р. Радишевський). Такі дні бувають лише серед літа, у перших числах липня, коли природа сама не розуміє, що з нею робиться, бо всього в неї повно - і дня, і сили, і тепла, і молодості... (С. Пушик). Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі - така вона скупа була, що ніколи не розлучалася з тими скарбами своїми ні вдень, ні вночі... (Марко Вовчок). Не знаю, чи справді воно так, чи то мені приснилось, чи, може, сни переплелись із спогадами і спогадами про спогади - вже не пригадаю (О. Довженко). Отже, вони вже живуть на нашій землі, ті жінки, що не є вже ані рабинями, ані амазонками! (О. Теліга).

Завдання IV.

Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з прикладкою.

Навряд чи хто з друзів дивився отак на місто (М. Олійник). Бабуся Віра Іванівна була черкешенкою по жіночій лінії, а по чоловічій - росіянка (В. Сосюра). Кожен з нас повинен дбати про мову, бо мова - це спадщина, нагромаджена для нас десятками поколінь (П. Чураков). Як гул століть, як шум віків, як бурі подих - рідна мова, вишневих ніжність пелюстків... (М. Рильський). Кругом хати снують бджоли, бо кругом хати квіти (І. Багряний). Кожен має право вільно збирати, використовувати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб - на свій вибір (З Конституції України).

Варіант З

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний син- таксичний розбір (2 на вибір).

Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками (О. Довженко). О незвичайна чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко). Гей ви далі солов'їні, дальні весни сині, - одцвіли ви, облетіли цвітом на калині (І. Гончаренко). О Львове, батьку мій камінний, знаю, як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).

Завдання II.

З поезії Олександра Олеся виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання

(власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Ти плачеш? Плач. А за сльозою трава, роса, дитячий слід, який байдужою стопою ще не затоптаний, як світ (Л. Талалай). Вибухай вогонь в надрах сфер, непідвладних нікому. Де ти виписав крапку - Господь виправляє на кому (Т. Зарівна). Хвилі набігали, охолоджуючи приємно підошви (рятуючись од сонця, яке вчора так познущалось над нами, ми були вдягнені), хвилі плескались ласкаво, перебираючи різнокольорове каміння, що вслало весь берег... (О. Дімаров).

Завдання IV.

Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з підметом, вираженим інфінітивом.

Вміти творити - це не означає вміти лише добре малювати чи добре ліпити (О. Довж.). Яке то щастя - свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко). Тільки так чи ні, за чи проти мало сьогодні сенс (П. Загребельний). Як мало кожен з нас життю оддати встиг! (П. Карманський). Коло млина, коло броду два голуби пили воду (Нар. тв.). Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський).

Варіант 4

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір (2 на вибір).

Орачу мій, господарю великий, гостило в тебе сонце за столом (М. Стельмах) Як передати такі хвилини, коли нічого не говориться? (Ю. Яновський) Немає ще праці, в якій би було проаналізовано думку Сковороди на тлі всієї сучасної йому і минулої філософії (І. Дзюба) Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (М. Приходько).

Завдання II.

З поезії Дмитра Павличка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання

(власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Отже, збереження та розвиток мови народу, який відшукав (чи шукає) дорогу із рабства - це інтегральний показник його духовних, інтелектуальних, культурно-освітніх, наукових та інших творчих потенцій здобути і відстояти державну незалежність... (С. Вовканич). Там, у відкритому морі, поміж двома маяками, темніє острів Березань, на якому спалахує на мить і згасає надовго блакитний вогник навігаційного маяка-блимавки (О. Сизоненко). За хатами, на загулинках, гамірно, старе й мале вийшло кожне на свою нивку і щось копає, перекопує, садить, сіє, закриває, підгортає, скородить (В. Дідула). Відомо, по- справжньому цінять лише втрачене (В. Дідула).

Завдання IV.

Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення зі складеним дієслівним присудком.

А хіба ж ми з вами не в казці живемо? (Леся Українка). 2. Йшли та зупинились три тополі в головах братів своїх (Б. Олійник). 3. Тільки людина може здійснити неможливе (О. Довженко). 4. І був той ліс мені як рідна мати (І. Франко). 5. Хтось у гаю за дзеркалом-ставком махнув, як птиця, білим рукавом (М. Рильський). 6. Прийшла моя пора тебе зустріти, ступить на твій клекочучий поріг! (М. Вінграновський).

Варіант 5

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити

повний синтаксичний розбір (2 на вибір)

Можу ярмом її звати, можу її проклинать, але й прокляту народність Не перестану кохать (А. Кримський). Несказане, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає (П. Куліш). Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну (Леся Українка). Але, вважаючи на далеку майбутність цієї системи, ми мусимо до того часу пристати на пропозицію товариша Мокія (М. Куліш).

Завдання II.

З поезії Ліни Костенко виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне інеповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Притишено плине осінній Донець, мазками на синє лягає багрець, від берега тінь, як висока стіна, пірнувши, її не пробить головою, а там за стіною така глибина... (Л. Талалай). Певно, на голівці русокосій ще немає сніжних порошин: до мужчин раніш приходить осінь, як сніги в Карпатах до вершин. (С. Антонишин). На думку одних, історію творять народні маси; на думку інших - суспільні верстви, нарешті, на думку третіх, ціла світова історія - це лише історія великих одиниць. Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок).

Завдання IV.

Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з неузгодженим означенням.

У розмові виявляється передусім бажання цікаво про щось розповісти і розважити присутніх (І. Томан). Ти будь співцем, ти будь пророком минулих і майбутніх днів! (Д. Загул). Чубенко там за старшого (Ю. Яновськ.). А який дивний степ уночі! (Г. Косинка). Чи, може, упав ти на груди століттям у водах своїх освятити час? (М. Вінгран.). Ми серцями і любов'ю вірні (А. Малишко).

Варіант 6

Завдання І.

Наприклад, коли кум писатиме, що там у них мануфактури хоч завались, то значить, що я маю йому вислати на пару костюмів чи з десяток квітчастих хусток (Д. Гуменна); Обговорення, яке тут проводимо в друкованій формі, відбулось після відкриття виставки славнозвісної картини Леонарда да Вінчі (І. Керницький). Довідався оце я, що виконком не в силах заборонити кумові нашому тікати (М. Куліш).

Завдання II.

З поезії Павла Тичини виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне - прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язківу поданих реченнях.

І кожен рік звучав на інший тон, на кожнім дні своя печать лежала, і доля, бачилось, така тривала, не знатиме кінця і перепон (М. Зеров). Давно колись, грозового літа, грім ударив у біле серце тополі, але не розбив її, а лише відчахнув величезну гілляку (І. Цюпа). Набравши повен поставець ключової живиці, він жадібно пив, і була та вода солодшою за мєдовицю (І. Цюпа). Було, ляжу спати, плачу та думаю про свою матір, то мені сниться моя мати такою, як собі її пригадувала (І. Нечуй-Левицький).

Завдання IV.

Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їхвираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з одним головним членом речення.

Моє життя для тебе незбагненне (В. Стус).Одвечоріло. Тиша ніби скло (Б. Олійник). Сонце і море навперейми намагались розгорнути перед ним всі свої дива (М.Коцюб.). З журбою радість обнялась... (О Олесь). Мама наказала йому не виходити до вуличних хлопців (В. Винниченко). Для мене ви були немов святиня (Леся Українка).

Варіант 7

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтак-сичний розбір (2 на вибір).

Вони кокетливо посміхаються до сонця, а вітер схоплюється у мене над головою (Г. Косинка). Вона йшла поруч, оддихаючи, і не вгавала мені дякувати (В. Підмогильн.). Черниш уже не бачив нічого, окрім протилежного берега, завихреного вогнями (О. Гончар). Туди мене хтось ненастанно кличе, вистелює блакитом щемну путь, так, ніби прагне в сяйво таємниче душі моєї подих обернуть (Д. Павличко).

Завдання II.

З поезії Миколи Вінграновського виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягаиня і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Крізь далекі дівочі співи, що тихо бринять десь у сріблястому сяйві, здається, ніби чути, як росте трава, огірки, як десь у таємничій паркій тьмі довшає огудина гарбузів, чіпляючись вусами за тин... (О.Довженко). Праворуч голі скелі, вони інколи нависають над доріжкою так, що закривають небо, інколи десь там, угорі, з'явиться світле пасмочко (3 журн.). Не з словників люблю я мову. Плинку, як пісня у маю, її, чарівну і казкову, я із джерел народних п'ю (Ю. Петренко). Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій, теж дуже старий, але через відсутність бороди позбавлений божественних рис чоловік(О. Довж.). Униз, до великого ставу, спускаються три алеї, обсаджені кущами калини (3 журн).

Завдання IV.

Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення із звертанням.

О земле вічна, ти - одна на світі! (Є. Маланюк). Люди - прекрасні. Земля - мов казка (В. Симоненко). Кожний день був для мене щаблем до нових, до невідомих тайн (Б.-І. Антонич). Лети мріями - думами, куди несуть крила людських надій (М. Сингаївський). Далі став помалу й дощик накрапати... (Леся Українка). В цих грудях серце ще не перестало битись! (Олександр Олесь).

Варіант 8

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір(2 на вибір).

Квіти, які вони так плекали, прив'яли, деякі схилили пуп'янки й голівки, хоч їм би ще цвісти та цвісти (І. Цюпа). Сьогодні - навпаки, мені було приємно думати, що я цим розкішним лісом іду до життя, що я спочиваю в цій гостині у природи, щоб з новими силами вернутися до життєвої праці (М. Грушевський). Після дев'ятої вечора місто завмирало, і ніхто, опріч німців, не мав права з'являтися на вулицях (О. Гончар).

Завдання II.

З творів Івана Драча виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне),

2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-

прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

А потім сонце почало вочевидь червоніти, набрякати, ніби котилось-котилось по небу та й на-штиркнулось на скабку, запахло димом, назустріч плотові по річищу Шилки повзла сіра, їдка мла (В. Дрозд). Линь, моя пісне, як чайка прудкая, - вона не боїться, що в морі загине (Леся Українка). Я, було, дивлюсь, як дядина голубить своїх дітей, та все думаю про свою матір: якби була жива моя мати, вона б мене пожалувала...(І. Н.-Левицьк.). Серед нас знайдуться ще, на жаль, варвари, які злочинно, які злочинно ставляться до землі (І. Цюпа).

Завдання IV. Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Викопати повний синтаксичний аналіз речення з однорідними членами речення.

Одвічне прагнення пізнати навколишній світ, найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення дали поштовх для зародження й розвитку роздумів про сенс житгя, роль і місце в ньому людини (М. Стельм). Була ця подорож моя мандрівкою в казку (М. Рильськ). Кожна пісня моя - віку мого день (І. Франко). 4. Пісні мої гіркі, мережані тоскою, напоєні слізьми незмірної любові! (П. Карманський). 5. Ви - ночі тьма, ми - сонця люди (В. Сосюра).

Варіант 9

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір (2 на вибір)

В тій хвилі Бантромій нараз мов сполошився з місця і полетів кудись, так полетів, що Іван не думав навіть, щоби в його старих ногах було ще стільки сили (І. Франко). І якщо зараз з-поміж молодих, які зібрались на палубі, теж є такі, що вміють кроїти й шити і озброювати паруси, то це тому, що з ними був Ягнич-майстер: він їх цього діла навчив! (О. Гончар). Іди ж, знов міряй шлях далекий свій і знов марнуй життя своє злиденне... (М. Вороний).

Завдання II.

З творів Любові Забашти виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування

(сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Та шлях до правди торний і крутий, і я, напевно, також пам'ятаю, що білий світ не тільки з доброти, що руки і руйнують, і стріляють (Г. Чубач). Поки батько (Хмельницький) там зводить торги з ляхами, дай, думаю, вискочу подихати волею козацькою (Я. Качура). Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв як укопаний...(Панас Мирний). Новорічне свято вважалося чарівним часом, коли присутні душі померлих родичів, небо відчинено і до Бога можна звертатися з будь-яким проханням (Т. Зеленченко). Магічна сила лісу силувала їх клубитися над його понурим верхом, а, між тим, їх тягнуло в далечінь (О. Кобилянська).

Завдання IV.

Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх

вираження. Виконати синтаксичний аналіз речення з соціативним підметом. Три дні Лукія була сама не своя...(О. Довженко).Вийду на помостя вижидати гостя (О.Лятуринська). Був і я щаслив і юн колись (Б. Олійник). Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський). 5. Найчистіша душа незрадлива (В. Симоненко). 6. Ніч - мов криниця без дна (М. Рильський).

Варіант 10

Завдання І.

Крім вищого начальства, маршруту полку ніхто не знав (О. Гончар). Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука (О. Довженко). Проводжає мати сина захищати рідний край (В. Сосюра). Розвивайся й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси (О. Підсуха). Назриваю в гаю запашного листя, запашного зілля, вибуялих трав; з ясена та кленів нарубаю гілля; лепехи нарвати побіжу на став (В. Чумак).

Завдання II.

З творів Володимира Забаштонського виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Колись він, як світанок, входив у її життя, а тепер перед нею стояв надламаний вечір людини (М. Стельмах). Велике покликання матері - народити дитину, але найвеличніше - народити й виховати не вовка, а друга, не хижака, а брата (О. Довженко). Зараз вона ішла з весілля, каючись, що ізгаяла собі день, який могла побути із соняшниками та із ним... (М. Яворівський). Ан, було, її діти пустують, вона на їх сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький). На стіні книгарні, знадвору, прикріплювався список найважливіших творів, які можна було тут придбати (3 журн.)

Завдання IV.

Визначити типи головних і другорядних членів речення та способи їх

вираження. Виконати синтаксичний аналіз речення з простим підметом.

Але любити ворогів, Пробач мені, я не навчуся... (Н. Лівицька-Холодна). В краю придніпровськім ми стрілись з тобою, веселко моя золота (А. Малишко). Мислити і творити, творити і мислити - це для письменника його фах, його повсякденність (О. Гончар). 4. Чимало бур так прогуло (Б.-І. Антонич). Біліють храми беріз (Л. Костенко). Ми з матір'ю вертаємо в село... (Б. Олійник).

Варіант 11

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір (2 на вибір).

І все то те, вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою, споконвіку вмивається, сонце зустрічає (Т. Шевченко) По-весняному перегукувались в гаю пташки, струмок, збігаючи в долину з кручі видзвонював золотом, земля пахла зерном і перетлілим листям...(Ю. Збанацький) Вона раз у раз заюшувалася червоними блискавицями, а трохи перегодом над стернями прокочувався грім - глухий далекий і нестрашний (Гр. Тютюнник).

Завдання II.

З творів Івана Франка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання

(власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

І марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні, - і в мріях ввижалась їм казка ясна, де квіти не в'януть, де вічна весна... (О Олесь). Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). Ріка мов пояс; лісу смуга; мов повінь, трави обнялись (Б.- I. Антонич). Як ватра, сонце догоріло, пожаром очі обпекло (Б.-І. Антонич). Ось він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Ю. Яновський).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з додатком, вираженим інфінітивом.

Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном (І. Нечуй-Левицький). Білим, несказанно чистим цвітком урочисто квітують вишневі садки (В. Козаченко). 3. Я вас благаю вислухать мене (Леся Українка). І тільки зорі - сторожі нас в полі вартували (А. Малишко). Віннас учив найглибше поважати святиню роботящої руки (М. Рильський).

Варіант 12

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір (2 на вибір.

На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку, й восени то плюскоталися, то плавали вони, і шиї гнулися у них, як буйні лози (М. Драй-Хмара). Я понесу в серці звуки народних пісень, що віками не змовкали над землею, зберігаючи в безіменних творіннях пульс безсмертя, що протидіяли всім спробам темряви задушити прагнення до світла й поступу розуму (О. Бердник).

Завдання II.

З творів Євгена Гуцала виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання

(власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III. Визначити всі види синтаксичних зв'язківу поданих реченнях.

Як рожеві птахи, зашуміли, заспівали примороззю підкучерявлені очерети, і їхній пух полетів у святешну далечінь, де злегка поскрипував мороз чи земля... (М. Стельмах). Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває виповнена новими звуками... (М. Коцюбинський). Правда, колись він бачив далекі краї, де сонце і море навперейми намагались розгорнуть перед ним свої дива, але то було давно... (М. Коцюбинський). Хто ж забуде край свій рідний, так про нього і пиши: то такий, як старець бідний, і нема в його душі (Г. Чупринка). Спати, по суті, багато не приходилось: роботи було сила, і він ледве встигав виконувати (М. Хвильовий).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з обставиною, вираженою інфінітивом.

Красивим доля не поспішає важити щастя (М. Стельмах). 1 слово правда стало ділом, і стала дійсністю краса (М. Рильський). Сто друзів - це мало, один ворог - це багато (М. Стельмах). Я любив зустрічати вечірні перельоти на цьому озері (М. Хвильовий). Ой піду я степом-лугом та розважу свою тугу (Т. Шевченко). Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі (Нар. тв.).

Варіант 13

Завдання І.

І якщо зараз з-поміж молодих, які зібрались на палубі, теж є такі, що вміють кроїти й шити і озброювати паруси, то це тому, що з ними був Ягнич-майстер: він їх цього діла навчив! (О. Гончар). Бо пам'ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її Пан-Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох (Л. Костенко). Він розповідав їм, що бачать у снах квіти, як вони перешіптуються з сивими зорями, вигадував казки про дивовижні краї, де квіти не тільки пахнуть, але й розмовляють (В. Симоненко).

Завдання II.

З творів Василя Симоненка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє й опосередковане), 3)

прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III. Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Щасливий, хто малим задовольняється, нещасний, хто не знає меж! (М. Зеров). Поглянь, як сонце світить над безлистим гаєм, от-от наче вискочать бруньки (І. Франко). О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети... (М. Рильський). Падало жовте листя, а здавалось, що то золото капає на землю з дорогих шат (М Коцюбин.). В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед (М. Рильський).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з підметом, вираженим інфінітивом.

Щасливий той, чиї труди лягли в родючу землю зерном і урожаєм не мізерним, А у сто крат дали плоди (Г. Гордасевич). Сумна помилка - прийняти за людину її словесний автопортрет (В. Брюгген). Вулиці були змиті, але з дерев уже встигло нападати листя (В. Шевчук). І допоки житгя горітиме в нас, доти звучатиме "Ой зійди, зійди, ясен місяцю"... (М. Сингаївський). Уранці світ здається ширшим і доступнішим (М. Іщенко).

Варіант 14

Завдання 1.

Коли б не вчитель, що бере кожного з нас за руку і веде, переборюючи нашу полохливість, невіру у власні сили, а часом упертість і лінощі, вперед до знань, ніхто з нас не став би тим, ким він став (Д. Ікрамі); Флегматично зима тротуаром поскрипує, фантастичні плете казки, позіхне десь під білою липою, на шибки покладе мазки (В. Симоненко).

Завдання II.

З творів Василя Стуса виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання

(власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Він заграв - і з перших звуків усі збагнули, що він був майстром своєї справи (Марко Вовчок). Григорій Косинка ніби напився з потоку Стефаника суворої, і гіркої і терпкої правди життя, і відкрилося йому, як треба цінити слово (3 газ). Дерева стоять похнюпившись, і чути, як падають їхні сльози на землю(В. Підмогильний). Він зупинився: перед його очима, на заході, бризнуло востаннє огненним серпом сонце (Г. Косинка). Та скажи мені, друже, нащо все в житті приходить тільки тоді, коли ми перестаємо бажати цього? (Ю. Яновський).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з означенням, вираженим інфінітивом.

Кожен згук, навіть найзвичайнісінький, був такий любий, і все зробилось таким близьким і дорогим (М. Горюн). Першим ступив на берег Макарій (П. Утевська). Не було б перемоги без віри у безсмертя людського добра (Т. Масенко). Команда шикуватись вивела Маковея з важкого забуття (О. Гончар). Червоніло ціле море колосків пшениці (М. Коцюбинський). Я безмежно щасливий в цю мить (Ю. Збанацький).

Варіант 15

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити

повний синтаксичний розбір (2 на вибір).

По лісах дрімучих, темних, з луком пращур наш ішов, з рисем, лосем і ведмедем він боровся і боров (О Олесь). Академіки кажуть, що, очевидно, чухраїнці накривали глечики з молоком поезією - настільки в них була розвинена вже тоді культура (Остап Вишня). Згубне прагнення ставити останні крапки (В. Брюллен).

Завдання II.

З творів Володимира Винниченка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повнеі неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднс і опосередковане), 3)прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Сплітаючись гіллям, стоять дуби зелені, свіжолисті (М. Рильський). Гори, снігами сповиті, бори, морозом побиті, вбрала ти, весно, в зеленії, пишнії шати, як мати (В. Щурат). Є в житті людини, і в житті цілих народів така межа, за яку їм не можна відступати, не втративши гідності (В. Козаченко). Високі ідеали людини, що живуть в Шевченковій поезії, близькі нам, людям двадцятого віку (О. Гончар). Вітер вив, мов дикий звір, і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх

догори, до білих хмар, що низько повисли над землею (М. Коцюбинський).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з підметом, вираженим інфінітивом.

Пливе овець отара в білім молоці своєї вовни (Б.-І. Антонич). Тяжко-важко умирати у чужому краю! (Т. Шевченко). Одягати зелену одежу і шуміти - моє призначення (Г. Гордасевич). Шевченкова поезія стала синтезом всього найкращого, століттями набутою демократичною українською культурою (О. Гончар). Низькі двері хатини були розчинені (В. Малик).

Варіант 16

Завдання І.

П'яніючи отруйним чадом ночей сріблистих і гірких, дивлюся в місяця свічадо крізь шибку, повну світляних, холодних, синіх і тремких далеких відблисків світів, що, кинуті у тьму, горять самітні, горді, золоті, немов знаків санскритських ряд, які прадавнім сном дзвенять і перешіптуються із дна, загубленого в морок дня, слова старої ворожби в ім'я землі, в ім'я вогню (Б.-І. Антонич).

Завдання II.

З творів Григорія Тютюнника виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднс і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Чи ж у собі те слово я б знайшла, щоб так, як блискавка з неба, впало і нас, людей, умить би поєднало, немов єдиним помахом крила? (М. Чумарна). В небі мла, а сонце гляне, - мла розтане вмить (О Олесь). Ми, як могли, боролися з крилами, але вони нас погнали туди, де вже й море, і небо, і темінь... (М. Стельмах). Остапові здавалося, що вони мусять держатися правої руки; Соломія ж, навпаки, доводила, що їм слід йти ліворуч... (М. Коцюбинський). Біліє лілея, ваблячи своєю дивовижною чистотою (О. Гончар).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з обставиною способу дії.

Чи можем побачити в полі Великого вітру обрис. Відчути жагу тополі, Яка поспішає за обрій? (Г. Гайдасевич). Я смутна стою (А. Кримський). Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (М. Коцюбинський). минуло ще кілька сонцеворотів (Р. Іванченко). Океан, зачерпнутий в склянку, - просто солона вода (Г. Гордасевич). Українські Карпати становлять частину Східних Карпат (Н. Яришева).

Варіант 17

Завдання І

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити

повний синтаксичний розбір (2 на вибір).

Явори в левадах сріблились листям, поміж якого вже траплялося і приблякле, - явори в левадах стояли вічними богатирями, здається, і справді чекали на молодше покоління тернівчан, щоб здиралось догори, ближче до синіх високостей, щоб намагалося зазирнути за обрій - а чи не наближаються звідти жар-птиці мрій? (Є. Гуцало). Лісовик веде чоловіка вночі по лісі так, що той чоловік ніяк не знайде дороги і не вибереться з лісу, аж поки і реті півні заспівають (В. Гнатюк).

Завдання II.

З творів Юрія Федьковича виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), і) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Тебе люди поважають, - добрий голос маєм; співай же їм, мій голубе... (Т. Шевченко). У лісі сумно, але я люблю цей смак, бо він близький душі моїй (В. Гжицький). Прекрасний ліс навесні, коли вкривається салатно-зеленими, ніжними листочками; казково-чарівний взимку, закутаний в сніжні завої, незрівнянний восени (В. Гжицький). Вітер, гострий, мов наточена бартка, бив йому в груди, його дихання в одно зливалось із диханням гір, і гордість обняла Іванову душу (М. Коцюбинський).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних та другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення з підметом, вираженим займенником у 2 особі однини.

Батьківщина - це, можливо, передовсім мова (О. Гончар). Дівчатка переймали науку від матері, баби - училися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки (Л. Орел). В життю мене ти знать не знаєш. Ідеш по вулиці – минаєш (І. Франко). Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). Вона прийшла непрохана й неждана, а я її зустріти не зумів (В. Симоненко). Людей мільярди, і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше! (Л. Костенко).

Варіант 18

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити

повний синтаксичний розбір (2 на вибір)

Михайло сидів, угрузнувши в кріслі, і йому здавалося, що він потрапив у гротескову залу, де все настільки нормальне, що перестає бути нормальним (В. Шевчук). Щоправда, коли б сьогодні хтось нагадав про це Петрові, він з обуренням рішуче заявив би, що він завжди з огидою ставився до приязної посмішки Юди, і якщо їх і бачили разом, коли вони вдвох пили вино, то це він робив для того, щоб не спускати ока з Юди (В. Петров).

Завдання II.

З творів Ліни Костенко виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Мій лицарю любий пане, хай впаде на зраду ганьба, слави ж маєте доволі: ви обранець королівни (Леся Українка). Не знаю, скільки пройде весен, але тебе несу я в серці (Олександр Олесь). Я зірвав для тебе золоті майори, в них осіння барва, тепла і густа... (Т. Масенко). Ті сині далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане, як мрія (І. Нечуй-Левицький). Тихо над річкою, ніченька темная, спить зачарований ліс (С. Черкасенко)

Завдання IV.

З'ясувати типи головних та другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речення із звертанням.

Щодня дивитися на труд обнови, та материнської не чути мови - ото була б загибель - смерть моя (Д. Павличко). Бажав би я, мій рідний краю, щоб ти на волю здобувавсь (П. Грабовський). Мистецтво виготовлення рушників досить давнє на Україні. Могутність всю свою захотіла показати природа і заставила кожний крок столітніми смерками (Г. Хоткевич). Поле жовте, аж очам боляче (3 журн.).

Варіант 19

Завдання І.

Але людина шукає правди, яка може бути підпорядкована реальності, що її людина розуміє (Ю. Тарнавський). І тим часом як удень здається, що не маєм минулого, ввечері певний, що майбутнє не існує (В. Підмогильний). Боже, коли ти єси на небі, коли твій могутній й всесильний дух витає над землею і бачить все, що твориться тут, коли тільки від твого погляду летять громи і двигтить земля і трепече все живе і мертве створіння - зглянься надо мною (І. Сенченко).

Завдання II.

З творів М. Сингаївського виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види синтаксичних зв'язків у поданих реченнях.

Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним, фантастично прекрасним (О. Гончар). За правду, за волю все можу знести (Б. Грінченко). Немов шалені то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Ю. Збанацький). 1 срібна ніч, серпанками прикрита, дріма і слуха солов'я (Олександр Олесь). Правду кажучи, йому і самому кортіло довантажити підводи ще бодай сотнею мін (О. Гончар). День кінчався, уступаючи дорогу вечорові, що вже ховався у довгих тінях дубів, серед кущів ліщини, наче соромлячись сонця (В. Гжицький).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.

Виконати повний синтаксичний аналіз речення зі складеним дієслівним присудком.

Як хороше мандрувати літом по Україні! (І. Цюпа). Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів (В. Симоненко). Мабуть, людині не можнаьвідриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик). Справді, я кріпшаю, почувши голос музики (О. Кобилянська). Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити (О. Гончар). Бережімо честь народу – найкош-товнішу перлину (П. Тичина).

Варіант 20

Завдання І.

Із запропонованих речень вичлеиувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір (2 на вибір).

Шипшини кущ у мене під вікном цвіте блідо-рожевим скромним цвітом (М. Рильський). На леваді вже темніли й зростали дерева, під ногами перехитувалась роса й туман, а над усім світом стояла така тиша, що було чути, як плакала надламана гілка (М. Стельмах). Тут, у відкритім південнім степу, збиралася восени сила- силенна птахів (О. Гончар). Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть трикутники журавлів (О. Копиленко).

Завдання II.

З творів Андрія Малишка виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види зв'язків у поданих реченнях.

Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча (І. Котляревський). Чом не співа душа про сонце, квіти і про Дністр, що води каламутні аж з-під Карпат несе? (М. Драй-Хмара). Не говори печальними очима те, що бояться вимовить слова (Л. Костенко). Почало смеркатись, коли з-за пагорба повільно виповзла важка, чорна хмара (О. Довженко). Кожне дерево, зрубане на землі, показує, що щось природне піднято вже і в людській душі (В. Підмогильний).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.Виконати повний синтаксичний аналіз речення з обставиною, вираженою інфінітивом.

Викладання мови - це майстерність творення людської душі (В. Сухомлинський). Не гідна ти дочкою лісу зватись, бо в тебе дух не вільний, лісовий, а хатній, рабський (Леся Українка). Мені здається, що жила я завжди (Леся Українка). Знай, що всвіті найтяжче - це серце носити студене! (М. Рильський). 6. І виходить русалочка в поле виглядати, чи не вийде її милий на лан жито жати (Леся Українка).

Варіант 21

Завдання І.

Гола земля, бита кригами вітру, безнадійно сіріла під олов'яним небом (М. Коцюбинський). Тихий він із себе: височенький, сухорлявий (М. Коцюбинський). Кущі, вмиті вранішньою росою, ніжно посміхалися і здавались казковими (О. Слісаренко). Ген килим, витканий із птиць, летить над полем (Л. Костенко). В хаті світилось маленьке, сіре, заплакане віконце (М. Коцюбинський).

Завдання II.

З творів Семена Скляренка виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види зв 'язківу поданих реченнях.

Відомо, що поганий той школяр, який учителя не переважить (Леся Українка). Людям потрібне лише те слово художника, яке чарує, яке бентежить, яке здатне сколихнути і серце, і розум (О. Гончар). Дорога круто завертала вбік, у долину, де тьмяно блищало озеро (М. Трублаїні). Гей, степе мій, підперти ріками моря, щобне схитнулися вони на ниви хлібороба (Т. Осьмачка). Ось послухай: десь за гаєм соловей заплакав враз (Олександр Олесь). День згаса за обрієм, ліг туман долиною, і зоря в небі скоро спалахне (Д. Луценко).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.Виконати повний синтаксичний аналіз речень.

Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті (А. Малишко). Знаю, як мало людей треба (Є. Плужник). О, не дивуйсь, що ніч така блакитна (О.Олесь). Він певний був, що йде боротись за щось світле й справедливее (М. Хвильовий). Це був тільки сон, що ледь торкнувся пам'яті вустами (Л. Костенко). І буде дума вічно простувати до мрії, що мені життя дала (Т. Осьмачка).

Варіант 22

Завдання І.

Він підкинув праву руку й пробив кулею хоробре комротівське серце, як картоплю (Ю. Яновський). Сонна, напівпритомна Маланка розкладає в печі вогонь і приставляє окріп, щоб зготувати Андрієві вечерю (М. Коцюбинський). За галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар, що вже стирали бліду усмішку царинок (М. Коцюбинський).

Завдання II.

З творів Олеся Гончара виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання

(власне-прилягання і відмінкове прилягання.

Завдання III.

Визначити всі види зв'язків у поданих реченнях.

Сльози радості від зустрічі з незабутнім застилають очі, але зір душі - чистий, всевидющий - помічає всі зміни, що сталися за час розлуки з усім, чим вони снили (В. Речмедін). У весняному сумі ночей я чекаю тебе, моя мила, щоби полум'ям синіх очей ти тривогу мою погасила (В. Симоненко). До речі, випадок у моєму житті завжди грав велику роль (Г. Косинка). Батько хотів ще щось промовити, та в хаті, коли почули, що я прийшов, заголосили жінки - материні сестри (Г. Косинка). 5. Усе створено природною для її власного самовдоволення, вона - велика егоїстка - сама себе і народжує, і любить, і нищить... (Р. Іваничук).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Викопати повний синтаксичний аналіз речень.

Гостя треба добре приймати, бо честь по світу славу розносить... (С. Пушик). Вийшли ми орати перемоги і снопи в'язати золоті (А. М'ястківський). Хлопчик Юрчик разом з дідом та бабусею приїхав з міста на дачу відпочивати (Н. Забіла). 4. Зірваної квітки вода не лікує, а проваджує її муки (І. Вільде). Хотіла б я піснею стати у цюю хвилинку ясну (Леся Українка). Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля родити перестане (Д. Павличко).

Варіант 23

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити

повний синтаксичний розбір (2 на вибір)

Худий і тонкий, він ходив по селу і щось бурмотів про смерть і пожари (В. Сосюра). Поміщик, низенький, гостроносий і тихий, іноді сходив з гори своєї величі і розмовляв з нами (В. Сосюра). Червоні й бородаті обличчя стоять переді мною з розтуленим і дзвенячим обличчям від пісень ротами, а повні жінки, рум'яні і пишнощокі, підперли підборіддя руками, тонко й журливо врізували свої глоси в гримливі баси довговусих чоловіків (В. Сосюра).

Завдання II.

З творів Івана Багряного виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання

(власне-приляганпя і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види зв'язків у поданих реченнях.

Я охоплюю обома руками березку, притуляючись вухом до неї, але вона мовчить, бо ще не розмерзся під корою сік, ще мертво в лісі (М. Стельмах). Я знаю: мова мамина - свята, в ній вічний, незнищенний дух свободи (М. Адаменко). Пильно, пильно подивились - сльози покотились (Т. Шевченко). Воздвиженський почав дуже часто записуватися в лавру, в печери, щоб показать ректорові свою силу у віру (І. Нечуй-Левицький).. Без кореня, як риба без води, слово не може існувати (І. Вихованець).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження.

Виконати повний синтаксичний аналіз речень.

Днина така тиха, спокійна! (О. Кобилянська). Освіта, наука, мистецтво, театр... пов'язані з мовним вихованням (3 журн.). Одного вечора Кармелиха прилягла у своїй хаточці спочивать (Марко Вовчок). Стає реальністю мрія багатьох віків (3 газ). Ряд засобів художнього вираження допомагає виявити благородні риси козацької вдачі (3 жур н)

Варіант 24

Завдання І.

Не пишеться... А сон до віч не йде... (Є. Летюк). Хотів тих піль, тих нив, тих лісів набрати якнайбільше в свої очі (Б. Лепкий). Тиша. Тиша. Вітер жито колише (В. Швець). Поклич мене. Я по тонкім льоду до тебе знов дорогу віднайду (С. Пушик). Діалогу не відбулося, і печалі ніхто не втишив (Т. Севернюк). Не хоче півень на чуже весілля, та несуть (Нар. тв.).

Завдання II.

З творів Бориса Олійника виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове).

Завдання III.

Визначити всі види зв'язків у поданих реченнях.

З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі (Панас Мирний). І радуга стоїть, повірте, на півсвіта, В семицвітах, ярких, як молоде дівча (А. Малишко). Можливо, вся у тому її суть, Що люди в даль гуртом ідуть, Та кожен має власну пугь здобутків і нестям (С. Голованівський). То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько). Оце все разом і є

для мене любов. І кращого я навіть не хочу (М. Стельмах). Сьогодні день прекрасний: я - в Карпатах (С. Галябарда).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речень.

Сава біжить до майстерні взяти потрібні запасні частини для потерпілого трактора (О. Гончар). Нам треба вчити людину дожити життям – дорожити людиною, берегти людину, оберігати життя (В. Сухомлинський). Але в мене не було часу роздумувати (Ю. Збанацький). Карлос вибрав шлях направо, Гвідо вибрав шлях наліво (Леся Українка). Посмертного життя не хочу я собі (Леся Українка). 6. Може, хто з ваших знайомих було часу роздумувати (Ю. Збанацький). Карлос вибрав шлях направо, Гвідо вибрав шлях наліво (Леся Українка).

Варіант 25

Завдання І.

Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках зіньківський бандуристочка сліпенький, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть від морозу (Г. Тютюнник). Обсіли мороки- химери, Снується сутінь спроквола... Тужавіє драглиста мла (І. Світличний). Ми ж - вищим розумом озброєні створіння (М. Рильський).

Завдання II.

З творів Євгена Гребінки виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне інеповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання(власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види зв 'язків у поданих реченнях.

Ось тут і виріс він, Василь Голобородько, найсхідніший поет України (Г. Гайворонська).І хороше, і дивно, і радісно стає мені, молодому, в цім світі де є зорі, і добрі люди, і тихі вогники, і щедрі вечори (М. Стельмах). Любімо світ цей щохвилинний він неповторний, як і ми (А. Демиденко). Як був я богат, всяк був мені рад (М. Чернявський). Люби, як світ і світло, Україну, допоки твій світильник не погас (Б. Чепурко). Гей, юнаки, гей, молодь світу, доля планети у ваших руках.

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речень.

Ой мамо моя! Станьте ж хоч ви їм за рідну матір (І. Н.-Левицький). І я не я, і ти мені не ти (Л. Костенко). Трактором орати не лопатою копати (Нар. тв.). Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський). Веснянка-дівчина зі степом вінчена. Віночок - райдуга, музика - грім (В. Василенко). А люди - володарі степу, задумали виростить сад (В. Терен).

Варіант 26

Завдання І.

Із запропонованих речень вичленувати всі можливі словосполучення. Зробити повний синтаксичний розбір (2 на вибір).

Ярослав Мудрий в ім'я честі, культури народу не тільки зводив міста, творив закони, будував незрівнянну Софію Київську, а й збирав книжників, створював бібліотеки, сприяв розвиткові писемності (П. Кононенко). Втрата ця не є тільки втратою "літературною", але й втратою соціально-політичного порядку (Ю. Смолич). Не тільки злива лила в ту ніч, а й блискавки шмагали потріскані від спеки поля (З газети).

Завдання II.

З творів Миколи Вороного виписати по 5 прикладів: 1) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види зв 'язків у поданих реченнях.

Стану я, гляну я - скрізь весна запашна, квітами, перлинами закосичена (П. Тичина). Усі матері чимось схожі, як і їхні долі, вічні турботи про дітей своїх, якими б вони не були - дорослими чи малими, героями чи звичайними людьми (З часопису). Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М. Стельмах). Різні бувають сприйняття - раптові, запізнілі (Є. Божик). Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? - озовися (І. Котляревський). Кажуть, що перше кохання завжди нещасливе (М. Чабанівський).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речень.

Морозною, сніговою була зима сорок першого року (3 часопису). Боярине, прошу зажити з нами хліба-солі (Леся Українка). Та ми ж з тобою колись були товариші (Леся Українка). Безбережне наше поле, світла наша доля (Б. Лагода). Я знову думаю про право підводити сонця з імли (В. Коротич). В першу мить його охопило бажання хутко причинити двері і піти назад (А. Хорунжий).

Варіант 27

Завдання І.

Можна було дивуватися тільки, як не позривалися із місця гармати! (Ю. Яновський). А Мотря все дивилась на його і теж прислухалась, як щось давило-щеміло на серці (В. Винниченко). Та прийде час, і ти огнистим видом Засяєш у народів вольних колі (І. Франко). Леся Українка і багато інших - поети не тільки свого народу, а вони поети всіх народів, всього людства (Остап Вишня).

Завдання II.

З творів Миколи Хвильового виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і

неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання

(власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види зв 'язків у поданих реченнях.

Душа, як день, також розвидняється, бо ми зіткані із сонця (Р. Дідула). Так для сонечка осінь убралася у свято врочисте (Леся Українка). Як іноді просте, звичайне слово, сказане доречно, уміє людину зробити щасливою (Є. Божик). Ніхто не годен віщі барви вбити, даровані мені святим чуттям (Т. Севернюк). Вечір лагідний, свіжий (Є. Гуцало). Стежка стелеться бита поміж трав, серед жита (Л. Первомайський).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речень.

Полетіла звістка із Карпат в Полтаву (Т. Севернюк). Ти їдеш по землі (Т. Севернюк). По забутих стежках ти приходиш до мене (В. Івасюк). День мій буде сповнений до краю (В. Губарець). Але що то були за люди! (Ю. Смолич). Скільки літ пролетіло (М. Сингаївський).

Варіант 28

Завдання І.

Коли він казав про мечі, які треба освятити, та про кров, якою треба принести жертву, в очах йому запалювався вогонь дикий, кулаки стискувались і кийок високо піднімався над землею (В. Підмогильний). Іван Франко цікавився не тільки французькими класиками і романтиками, але й символістами (М. Рильський). Не позичай вогню у сусідів, а вмій запалити своє вогнище (В. Земляк).

Завдання II.

З творів Миколи Куліша виписати по 5 прикладів: І) узгодження (повне і неповне), 2) керування (сильне і слабке, безпосереднє і опосередковане), 3) прилягання (власне-прилягання і відмінкове прилягання).

Завдання III.

Визначити всі види зв'язків у поданих реченнях.

А вдома десь - сім'я, хатина і клаптик поля край села (Д. Фальківський). Я казками снити захотів, небо найнялось, напевне, плакать... (М. Хвильовий). Сучасний учень той, хто не копіює, а продовжує свого вчителя (3 часопису). І передчуваючи велику користь, Сафар радісно всміхався (3. Тулуб). В полі, мамо, з пісні проросло жито (М. Ткач). Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський).

Завдання IV.

З'ясувати типи головних і другорядних членів речення та способи їх вираження. Виконати повний синтаксичний аналіз речень.

Люди, в радості, в горі ми так потрібні одне одному... (М. Томенко). Озвався співом день грядущий (Т. Севернюк). Смерекова хата – батьківський поріг. Смерекова хата на крутій горі (М. Бакай). Але в мене не було часу роздумувати (Ю. Збанацький). Петро з старостами сидів на лаві

(М. Коцюбинський). 6. А Іван Ігнатович візьми та й покажи улов на свою голову (З часопису).

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

СИНТАКСИС СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Варіант 1

Завдання І.

Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.

Пере Ганна сорочку, а син купається, пірнає, брьохається, хлюпається, як та риба, в чистій воді (І. Нечуй-Левицький) Собаки крутнули хвостами і, обминувши повалену стіну, підбігли до зачинених дверей, сперлися на них і почали дряпатись, тихенько скавулячи (Є. Гуцало) Жать удень душно, а вночі кусаються комарі (Нар. пр.) В кінці греблі шумлять верби, а лист опадає (П. Чубинський).

Завдання II.

До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та вертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини.

Не зважала на те, що валилися кам'яниці і могли мене завалити (В. Вовк). Сократ посміхнувся і стратег побачив, що посмішка та була щирою, майже дружньою (Ю. Мушкетик). А глухоти не зможу перенести, бо не вкладе ніхто в печальні жести Шум Черемоша, співи солов'я (Д. Павличко). Ти кинув серце, що в тернах омилось кровію любові, на жертовник світобудови (Г. Чупринка). Далеко видніється місто, таке невеличке, що скоріше б можна назвати його великим селом (В. Винниченко). Читаємо списки розстріляних і дивуємося, що на провінції погроми (П. Тичина).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

(Як тільки...),[...].

[...], (де...).

[...], (дарма що...).

[...], (бо...).

(Щоб...), [...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Я мрію так життя прожити, щоб кров і піт віддать землі своїй, щоб у плодах мої хилились віти, щоб розроставсь в глибинах корінь мій (М. Стельмах). На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку, й восени, то плавали вони, і шиї гнулися у них, як буйні лози (М. Драй-Хмара).

Варіант 2

Завдання І.

Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.

Адже ціле літо тут вогонь, босою ногою в пісок не ступнеш, і лише лоза виноградна якимось чудом все ж приживляється під Оксаниним доглядом, звідкись соки бере, розвивається (О. Гончар). Я на повнім ходу стрибав з поїзда, а деякі бояться (О. Гончар). Знайшов сигарету, почав прикурювати, сірники в його руці обламувалися один за одним, ледь спалахнувши, і видно було, як тремтять його руки, аж Порфир не втримався (О. Гончар). Мелькають червоні жупани, вирує, кипить Дніпро, і Байда стріляє в султана, підвішений за ребро (В. Симоненко).

Завдання II.

Все село знало, що діялось у панотця (А. Свидн.). Якби не Бог поміг мені, то душа б живая во тьмі ада потонула, проклялась на світі (Т. Шевченко). Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр.). Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси (О. Довженко). Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Л Укр.). Для того, щоб любити власний народ, не треба нам ненавидіти інший народ (О. Кобилянська);

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[..., (на якому ...), ...].

[...], (так що ...).

(Куди...), [...].

[...], (неначе...).

[…], (незважаючи на те що ...).

Завдання V.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

І якщо зараз з-поміж молодих, які зібрались на палубі, теж є такі, що вміють кроїти й шити і озброювати паруси, то це тому, що з ними був Ягнич - майстер: він їх цього діла навчив! (О. Гончар); На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку, й восени, то плюскоталися, то плавали вони, і шиї гнулися у них, як буйні лози (М. Драй-Хмара).

Варіант З

Завдання І.

Працювати ж фізично не дозволяла гордість, "мужицький" труд був для неї принизливим, і ця "шляхтянка" закінчує життя самогубством (Н. Гаєвська). Обидва ж вони політируються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають (П. Куліш). Ідуть хлопці, позгорблювались; в очах безнадія світиться та переполох, а в душі дрижаки скачуть (А. Свидницький). Слухав його Шрам довго, а далі вийшов із-за дерева та став навпроти Череваня (П. Куліш); Більше вона ні слова не сказала матері, а, наклавши на плечі гору прання, пішла розвішувати його на тину (Г. Тютюнник).

Завдання II.

Серденько вже знає, що я тебе послідній раз оце виряжаю (Ю. Федькович). І служитиму і далі, щоб недаремно я жила (П. Тичина). Свою любов, голубку швидкокрилу, давно я випустив на білий світ, аби вона будила сонце в морі, воркуючи ім'я лише Беатріче (Т. Осьмачка). Перед нею лежав не той козак, якого вона часто бачила в сідлі на вороному коні (І. Цюпа). Щоб, розбалакавшись, не влізти в "проволочку", я швидше ставлю точку (Л. Глібов); Бачачи, що вже переборщив, він притих (Б. Грінченко).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини (Хто...), [той...].

(Де...), [там...].

[... в поле..], (де...).

(Доки...), [доти...].

[... , (що ...), ...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Вона жила в наймах, а як уже зовсім занедужала мати, то довелося їй свою хазяйку кинути, щоб хвору доглядати (Б. Грінченко). Так тихо, що він почав побоюватися, щоб не трісли йому від перенапруги слухові перетинки ... (В. Шевчук).

Варіант 4

Завдання І.

Тихо погойдувався крихітний, на одну людину, човник, і очерет своїм шарудінням присипляв воду (М. Стельмах). Але проповідь непротивленства Гітлерові і любові до нього не припала до серця катованим народам, і вони продовжували боротися проти тиранії (Ярослав Галан). Марко хотів розплющити повіки, але тепер для нього це було непосильною роботою (М. Стельмах). Мудрим людям достаються поцілунки, лаври, квіти, а поету на потіху все криваві самоцвіти (Леся Українка). Слухав його Шрам довго, а далі вийшов із-за дерева та став навпроти Череваня (П. Куліш).

Завдання II.

Від робітника Андрій узнав, що один брат уже орденоносець (І. Багряний). Зіграй усе, що я тебе прошу (Л. Костенко). Вони летять на верхогір'я, щоб сонце вдосвіта зустріть (Олександр Олесь). Писав чомусь про смерть, неначе знав, що ніччю раптовий блиск вогку пронизе тьму (В. Сосюра). Усе здавалося йому, що ось-

ось серед плиткого камінчастого броду земля розкочиться (І. Франко). І тремтять "намісники Ісуса", бо чекає кара їх страшна (Д. Павличко).

Завдання III.

Завдання IV.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказатитип підрядної частини.

[...], (тому що ...).

[... так], (що ...).

[Кожний, (хто ...), ...].

[Скрізь, (куди...), ...].

(Якщо ...), [то...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Згадай, як у день ми стояли з тобою на скелі гарячій, на кручі стрімкій, я вчилася пісні з морського прибою, а ти прислухалась, який в ньому стрій (Леся Українка). Я понесу в серці звуки народних пісень, що віками не змовкали над землею, зберігаючи в безіменних творіннях пульс безсмертя,що протидіяли всім спробам темряви задушити прагнення до світла й поступу розуму (О. Бердник).

Варіант 5

Завдання І.

Я випив горя у проваллі Другої війни, і сумніви зайшли до мене (Б. Бойчук). Здебільшого товпляться довкола возів молоді люди, але є поміж них і поважні громадяни (Ю. Мушкетик). Приходить зима з дощами і з теплим воском відлиг, і вже гумовими полами, а не крилом, б'є ніч у шибку вікна (Ю. Тарнавський); І я буду старіти, а ти справді залишатимешся молодою (Є. Гуцало).

Завдання II.

Немає ще праці, в якій би було проаналізовано думку Сковороди на тлі всієї сучасної йому і минулої філософії (І. Дзюба). Тут дід заводив нас у такі казкові нетрі старовини, що ми переставали дихати і бити комарів на жижах і на шиї (О.Довженко). Сивок злякався, що пропустить, може, єдину нагоду, мерщій проштовхався наперед, став коло міщила (П. Загребельний); Той смерть свою навіки поборов, хто на її ненависть мав любов (Д. Павличко); Та в порожнечі нам блукати доти, Аж доки ми тягар того хреста донесемо до нашої ҐолҐоти (І. Качуровський).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати

тип підрядної частини за шкільною класифікацією.

(Якби...), [то...].

[...], (як...)

(Коли...), [...].

[...], (тому що ...)

(Кому...), [тому...].

Завдання IV

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Гармошка вже позвала іншу мелодію, шпаркішу й завзятішу, а дівчата, водячи в танці одна одну, безоглядніше закрутились у вирі (Є. Гуцало). Бо пам'ятайте, що на цій планеті, від коли сотворив її Пан-Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох (Л. Костенко).

Варіант 6

Завдання І.

Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень с складносурядними. Визначте смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.

Поснідавши, батько йшов на роботу, а я, підсукавши колоші, біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків (В. Скуратівський). Ягоди вже прихопив морозець, від того вони солодшають (В. Чухліб). Привчав мене батько трудитись до поту, а мати - любити пісні (П. Воронько Потім хмари затихли, перестали рухатися, і сторожке мовчання оволоділо небом і землею (Г. Тютюнник). Дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег миє (О. Довженко).

Завдання II.

Вона вже любить батька, бо, коли він вривається в кімнату з чергової поїздки, вона вся починає світитися, бігає, метушиться (В. Шевчук); Він горів до всього, що працювало на майбутнє народу (В. Яременко); Я думаю про щось чуже, стороннє, неважне, а протее тямлю, що я не забув свого горя (М. Коцюбинський); Се, може, станеться пізніше, коли всі зобачуть у ній те, чим вона була (Д. Донцов). Пішов своєю дорогою, як птах, що своїх крил на собі не чує (В. Стефаник).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказатитип підрядної частини.

[...], (немов...).

(Коли...), [то ...].

[...з того], (що...).

(Хоч...), [та...].

[...], (якщо ...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Коли в монастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали, щоб написати знов тропар або кондак, і палімпсестом той рукопис називали (М. Вороний). Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти (Б. Лепкий).

Варіант 7

Завдання І.

Смикнула телицю за нашийник, та подалися вдвох за ворота (Є. Гуцало). Чи колектив тобі наш набрид, чи чистолюбство тебе заїло (Ю. Збанацький). Та прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольних колі (І. Франко). Я волочу втомлені ноги поміж сірими меблями, а за мною тихо волочиться моя згорблена тінь (М. Коцюбинський). То ж він татар на поміч приєднав і платить їм ясиром християнським (Леся Українка).

Завдання II.

До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та вертикальні): б) встановити різновиди підрядної частини.

Здалося, примарилось мені, наче ти печальною ходою десь пройшла у білому вбранні (В. Сосюра). Хай полотном простелеться дорога, що повела науку по землі (Д. Павл.). Я дивився і радів, що минула зима, що весна наближається, літо ... (О. Олесь). Чатує вітер на останнє листя старого дуба, що своїм корінням тримає схили урвища (Л. Костенко); Вони поїхали до ливарні, що маячила за міським парканом (І. Багряний);

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[... так], (щоб...).

[..„(що...),...].

(Де...), [там...].

(Доки...), [доти...].

[...], (хоча...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Тоді йому здавалося, що є на світі бездонні криниці, та каламутна срібло-сіра топіль, котра розливалась перед ним в невідомість, і друга, десь там у ньому, темна, скаламучена криниця (Г. Журба); Оце невеличкі замітки, що їх нема в жодній історії України і, які я хочу нагадати, щоб їх не забули (Остап Вишня);

Варіант 8

Завдання І.

На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитися (Леся Українка). Чи то води весняні шуміли, чи то бриніла десь з далеку пісня (О. Іваненко). Я не знаю, хто кого морочить, але я б нагана в руки взяв (В. Сосюра). Вони кокетливо посміхаються до сонця, а вітер схоплюється у мене над головою (Г. Косинка). Вона йшла поруч, і не вгавала мені дякувати (В. Підмогильний).

Завдання II.

Хлоп'я очей не зводить з коней, хоч сон його вже обхопив (Олександр Олесь). Я вас люблю великою любов'ю, бо добре знаю вашу міць і твердь (Д. Павличко). Я скажу йому, що ходжу в райшколу, що до нього тільки думи мої летять (В. Сосюра) Благословен, хто вигадав маяк. Цей промінь, що спалахує над морем десь там, де пішли його і всі інші брати й сестри, понісши в офіру свої м'язи й мізок (І. Багряний); Пам'ятаю я, що, незважаючи на свою ульїрадемократичність, бабуня все була горда, що в нашому роді не було попів і жидів (Л. Мосендз).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати

тип підрядної частини за шкільною класифікацією.

[Все, (що...), ...].

[...], (чи...)

[... настільки ...], (щоб ...)

[...], (дарма що...)

(Якщо...), [то ...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Не знаю, щопитав у неї і що казала вона мені, а тільки пам'ятаю, як буйно захвилювалися жита, затремтів від радості льон і гарячий вітер припав грудьми до землі (Г. Косинка). Правда, на це щасгя можна по-різному дивитися, але я наперед кажу, що не належу ні до філософів, ні до людей з ідеалами (і порожніми кишенями), що все критикують і врешті дохнугь під тинами і парканами (І. Сенченко).

Варіант 9

Завдання І.

Лице йому зблідло, очі були напружені, й губи кривавились од якоїсь тужливої радості (В. Винниченко). Той ліс зашумить, і ті сни ізійдуть (М Вінгран.). Поля до сонця пнуть зелені пальці - а я ж на них по-своєму дивлюсь (П. Тичина). Ліхтарів проміння простяглося і в вікні задумано цвіте, а мені здається: то волосся, то твоє волосся золоте (В. Сосюра). Яка чума, яка біда мене косила, а сила знову розцвіла (П. Тичина).

Завдання II.

Дарма що стояло тихо, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич). Здавши документи в штаб, Черниш, перш ніж іти в батальйон, з'явився, за офіцерським звичаєм, відрекомендуватись командирові полку (О. Гончар). Поволі звик я до цієї картини, як солдат на війні поступово звикає до грому гармат (О. Довженко). І кожний знає з нас, для чого він живе (В. Сосюра). Коли б можна, побігла б туди, в лікарню, де лежить він (І. Цюпа).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини за шкільною класифікацією.

[Такий...], (неначе...).

[Так...], (що...).

[...], (про що ...).

(Як...), [тоді...].

(Якби...), [тоді...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Виявилося, що вони проходять повз маленький острівець, яких тут немало в Азовському морі (О. Гончар); Погортайте сторінки сивих віків, і вам відкриється багато таємниць, і ви почуєте голоси творців, імена яких так розгубила історія, що вже навряд чи знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива квітує й сьогодні на нашій ниві (М. Стельмах).

Варіант 10

Завдання І.

Час цідить пісок з долоні в долоню, і смерть може стукнути об шибку гілкою чорних акацій (В. Вовк). Він вилазив на грушу і в пазуху рвав гнилиці, і купався коло млина, і лежав у піску (І. Драч). Чи то праця задавила молоду силу, чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила (Т. Шевченко). Ліс стояв мовчки, та проте смереки шепочуть щось (О. Кобилянська). Та й до мене колись солодко посміхнулася під церквою в Пассейську одна Мона, та й от з того часу бідний чоловік уже близько півстоліття в неволі крипірує (І. Керницький).

Завдання II.

Сила в нас така, що доріг в житті мені замало (А. Малишко). Люблю народ, якого силу ніхто не зломить (П. Воронько). В веснянім я чую повороті, що іде, надходить людськості весна! (М. Рильський). Якщо прийде весна, то не думай її провести у веселощах бучних (Леся Українка). Як б'ється серце в хвилюванні, співай про згублений свій рай (Гр. Чупринка).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини. [..„(яку...),...].

[...], (якою ...).

[...]. (щоб...).

(Коли...), [...].

(Поки...), [...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

І нечуване, предивне почуття охопило хлопця - йому привиділося, що ціле сузір'я сунуло на

нього, і він у цьому розсипищі яскрявому розтопився (М. Понеділок). Застерігає доля

нас зарання, що калинова кров - така густа, така крута, як кров у наших жилах (В. Стус).

Варіант 11

Завдання І.

А єдиних слів, на жаль, було не сказано, а для чого ці слова, як плаче музика? (Б. Олійник).Вона звалилася на хвилі, потонула, а пліт поплив собі й поплив (Є. Гуцало). Або вільний вітер пронесеться, або мороз ударить (Марко Вовчок). Білий кінь підвів голову і жалібно глянув на Степана великими водянистими очима (В. Дрозд). Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).

Завдання II.

Зіграй усе, що я тебе прошу (Л. Костенко). Це коротке оповідання, мов біблійна розповідь, про те, як колись давно був собі світ і у цей світ прийшло одного ранку двоє людей (Ю. Тарнав.). Горіти нам, щоб іскра ад'ютанта жевріла для майбутніх поколінь (Л. Храплива). Дощ - це дівчина, що чеше в присмерк мокрі коси (Б. Бойчук). На одну мить стало так порожньо, так зловісно, аж чорна хвиля потьмарила свідомість

(Ю. Мушкетик).

Завдання III.

[Всі...], (чого ...).

[Той...], (хто...).

(Яка ...), [такий ...].

(Що ...), [то...].

(Чим...), [тим...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Якби я втратив очі, Україно, То зміг би жить, не бачачи ланів, Поліських плес, Подільських ясенів, Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно (Д. Павличко). Коли буду я навіть сивою, і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою, а для когось, може, й ніякою (Л. Костенко).

Варіант 12

Завдання І.

Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є складносурядними. Визначте смислові зв'язки між: частинами складносурядного речення.

До яру підійшли, і одностайно тіні погнулися від їхніх тіл назад (М. Бажан). Ясеновий гай під мурами і алея високих ялин за мурами (У. Самчук). Вибухає ніч громами, І земля дрижить у дзвоні (І. Багряний). І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала (А. Малишко). І ця голова камінна, І погляду мертвий жаль, І сірі, як глей коліна, і нігтів цупка емаль (О. Зуєвський).

Завдання II.

До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні та вертикальні); б)

вста?ювити різновиди підрядної частини.

У сивині прожитих літ моїй весні я шлю привіт, заводові, що в нім я зріс, де з цементом я ноші ніс (В. Сосюра). Я мрію так життя прожити, щоб кров і піт віддать землі своїй, щоб у плодах моїх хилились віти, щоб розроставсь в глибинах корінь мій (М. Стельмах). Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє, що зневажає чорні суховії (М. Рильський). Над усім світом стояла така тиша, що було чути, як плакала надламана гілка (М. Стельмах). Правди в брехні не розмішуй, бо на світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В. Симоненко).

Завдання III.

(Як тільки...),[...].

[..., (наякому...), ...].

(Хто...), [той...].

[...], (тому що ...).

(Якби...), [то ...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень. Люди стільки понавигадували, щоб себе дурити, але все це омана (В. Шевчук). Сонце сіло, луки димчасто синіли, а над лісом беззвучно, загрозливо росла кошлата грива невидимого вороного, що застиг перед велетенським стрибком на небо (В. Дрозд).

Варіант 13

Завдання І.

Над славою полків в знаменах вітер віє, хати біленькі знов суворий бачить зір, але так мало їх лиш на снігу чорніє, лиш попіл на снігу в холоднім сяйві зір (В. Сосюра). Сам Іван нікому не говорив про се, але хтось із його сторін приніс сю вість до Борислава (І. Франко). Гойдаються березові хрустальці, а я ж того бажання аж боюсь (П. Тичина). Співав і я на хорах і на криласі, і знаю світський і духовний спів (Л. Костенко). Знов ріг мисливський грає над борами І кидає в небо тріумфальний клич (М. Рильський).

Завдання II.

Подивився на портрет батька, повернувся й пішов так, наче й не було Андрія (І. Багряний). Скрізь, де оком не кинь, неосяжна й завжди молода нам скарби віддає Батьківщина по знаку труда (В. Сосюра). Я знаю, що за правду ви готові самі піти на муки і на смерть (Д. Павличко). Вони летять на верхогір'я, щоб сонце вдосвіта зустріть (Олександр Олесь). Вона була така гарна, що всі хлопці задивлялися на неї (Н. Королева).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[...], (де...).

[...], (так що ...).

[..., (на якому...), ...].

[Той...], (хто...).

[...], (якою ...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Бо коли знявся великий вихор життєвих обставин, що змагався змести дівчину, то вона не обернулася до нього відважно-рішучим обличчям, а лише покірно підставила жалібно скулену спину (Л. Мосендз). Якби зірким спромігся оком ти в докінченості цілість охопити, то знав би, що прямуєш до мети, яка у вічності буде світити (Ю. Клен).

Варіант 14

Завдання І.

Лиш один з-поміж сеї юрби у шатрі дрімає і на крилах думок і журби поза гори літає (І. Франко). Потім поклав голову на хрест і почув від нього мороз (В. Стефаник). Або колись (коли, хто може знати?), на струнку тополю гляне хлопець умний, або дівчина вродлива коло його, і гадки їх полинуть високо, наче віти од сеї тополі (Б. Лепкий). А ранок стрівав їх холодним дощем, і плакав десь вітер в саду за кущем (Олександр Олесь). Розкрилися, і блеск їх заяснів, І сяєвом заграла позолота (В. Пачовський).

Завдання II.

До поданих речень подати: а) їх структурні схеми (горизонтальні тавертикальні); б) встановити різновиди підрядної частини.

Веде вас у світи ясне зузір'я Ліри, де пінить океан кипучого життя (М. Драй- Хмара). В широкий світ непереможно звуть, де йде життя і довгу ниву оре (М. Зеров). Але хіба то є жертва, коли звір звіра їсть? (П. Тичина). Я зрозумів, де я і чого прийшов, повернувся назад, питаю і чую свій голос (М. Куліш). Але й на цей раз здригаюсь і мені здається, що я йду в холодну трясовину (М. Хвильовий). Тоді кожен огляне і зрозуміє, що ця хата, цей шлях і цей обрій – це Мати-Земля (Є. Маланюк).

Завдання III.

[...], (ЩО...).

[...], (кого...).

[... так], (що...).

[... вітер, (що ...), ...].

[Туди, (де...), ...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Бо коли знявся великий вихор життєвих обставин, що змагався змести дівчину, то вона не обернулася до нього відважно-рішучим обличчям, а лише покірно підставила жалібно скулену спину (Л. Мосендз). Розкажу, але не зараз, бо в житах загубилася моя доля, і мені хочеться плакати, мов дитині, або співати, як співають старі, коли згадають молодість, а ще хочу співати (Г. Косинка). Під вікном моїм жовтий буркун сумував, що вечір прийшов, що день віддає ключі (В. Свідзинський).

Варіант 15

Завдання І.

Розгладжує мати папірець рукою, а сама дивиться на свічечку (І. Багряний). З вітром шепочуть квітки, пісня дзвенить про любов, і над свічадом ріки місяць примарний зійшов (В. Сосюра). Вони вели розмову, а як вернувся я, мені сказала мати - оце судьба твоя (Д. Павличко). Метелики, комашечки почнуть свої танки, і повні меду чашечки розкриють їм квітки (Олександр Олесь). Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі (Л. Костенко).

Завдання II.

Не знаю, як це почалося (О. Лятуринська). Велетенський хаос, який опанував землю, був як море (Ю. Яновський). І знаєте добре сліпецькі путі, Що я їх ніколи не взнаю, не зміряю (М. Бажан). Але в 1920 році, коли я був у третій клясі вищепочаткової школи, всі ці школи поляки нам закрили (Улас Самчук). І ми в останній раз Все, що дає життя іскристе і багате, Мов медоносний сік, збираємо для вас (О. Теліга).

Завдання III.

[... так], (щоб...).

[..., (що ...), ...].

(Де...), [там...].

(Доки ...), [доти ...].

[...], (хоча...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (А. Малишко). Коли ж забуваєте за них, вони нагадують про себе, як цегла, що падає на голову (М. Коцюбинський).

Варіант 16

Завдання І.

Я завжди був з нею, а вона зі мною (О. Бердник). Та камінь часом ожива колись, а ніч до себе кличе - на жнива (Е. Андієвська). І їв скибку нового врожаю не з борщем, а окремо, саму, посоливши її зернистою нетовченою сіллю (О. Бердник). Чи то так сонечко сіяло, чи так чого мені було? (Т. Шевченко). І візьму за лапу Велику Ведмедицю й приведу до вас в кімнату (Є. Гуцало).

Завдання II.

Він підняв руку і помахав нею, щоб стати (В. Винниченко). Коли ж вона його причарувала, він як сказився, геть одбився од рук (Л. Костенко). Та і тоді не проклянем ми долю, Коли й побачимо в кривавиці за волю народ наш (М. Вінграновський). До сина, що поліг у дні війни, вона прийшла, як пісня колискова (Д. Павличко). Я славлю сонце над землею, що сяє тисяччю огнів (В. Сосюра).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини. (Якби...), [то...].

[...], (як...).

(Коли...), [...].

[...], (тому що...).

(Кому...), [тому...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Тільки не пройшов він і тридцяти верстов, як догнали його, оточили зі всіх боків і вбили, бо він був лев

(О. Довженко). Йшов довго так, поки не щез на обрію пальмовий гай і в пригасаючій посвіті втопились журавлі (Г. Журба).

Варіант 17

Завдання І.

Хтось шарпнув за двері - і вони розчинилися навстіж (В. Сосюра). Вона була мокра і тряслася з холоду, але протее пересердя взяло верх (І. Франко). В росі сріблився сизий лан, І на верхів'ях лісу сонце гріло (Олександр Олесь). Ми сидимо, схилившись над удками, і тільки тиша й небо понад нами (П. Тичина). Ці барви черлені і жовтогарячі, а люди бредуть і бредуть, як незрячі (Л. Костенко).

Завдання II.

Тут межа нашої надії з мертвим краєм, де шляхи нездійснені лежать (О. Зуєвський). Серце било лунко, так

лунко, що ті удари, либонь, чув навіть вартовий за дверима (Ю. Мушкетик). Коли помер кривавий Торквемадо, пішли по всій Іспанії ченці (Д. Павличко). Я сповідую віру, у якій оточують німбом не святих, не пророків, а просто щасливих людей (Л. Костенко). 3 нею я ділити завжди буду радощі, турботи і жалі, бо у мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (В. Симоненко).

Завдання III.

[..., (наякому...), ...].

[...], (так що...).

[..., (що...), ...].

(Доки...), [доти ...].

[...], (хоча...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Шептало старанно, щоб не виказати засмучення Степанові тим рішенням, жував скошену вранці траву, між

якою хоч і попадались його улюблені конюшинки, але зараз здавалися прісними (В. Дрозд). Завзятіші, щоб підбадьорити самих себе, кидали камінням у ріку: влучали у дерев'яне тіло Перунове, що коливалось на поверхні води (Н. Королева).

Варіант 18;

Завдання І.

Нам чорний вус у чорний гнів тече, і юний меч нам розгинає спину (М. Вінграновський). Вітер війнув, і листя з клена жовте, жовто-зелене полетіло (П. Тичина). Стоять степи похило, А в лісі, в лісі восени Так любо ще, так мило (Олександр Олесь). Її чорні коси були обвиті довкола голови, а чорні очі сміялися здоров'ям і силою (І. Франко). Пролітають вагони у даль, та мене в тих вагонах немає (В. Сосюра).

Завдання II.

Вчинивши зло, вона не є злочинна, бо тільки зрада є тому причина (Л. Костенко). Лиш те на ній од смерті виживає, що має силу жизняну в собі (П. Тичина). Хіба не чуєте, як голуби туркочуть, як краплі котяться і падають із стріх (Олександр Олесь). І все це ви згадали знов для того, Щоб я послухався останній раз

(Д. Павличко). Я так тебе люблю, що стримати не в силі захоплення пісень, що ллються через край (В. Сосюра).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини. [Скрізь, (куди...), ...].

(Якщо ...), [то ...].

[Все, (що ...), ...].

[...], (чи ...).

[... настільки ...], (щоб...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

До Чернігова були розмови, були пісні - вони приходили з нашого дитинства, з весіль, на яких пощастило побувати, з Давніх Вечірок (Є. Гуцало); У городі, де грають струни п'яні, де вічний шум, де вічна суєта, я згадую слова твої неждані (М. Рильський);

Варіант 19

Завдання І.

Тому й була її поезія тугою за щастям, а не насолодою ним (Д. Донцов). А крила гояться, і я знову лечу до сонця, до щастя (В. Стефаник). На ній і коломийка грає, і похоронні плачуть дзвони (Б. Лепкий); Сміються, плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди (Олександр Олесь). А там, на горі, Україна співає, а світ весь за нею складає пісні (В. Пачовський).

Завдання II.

Щасливий той, хто бачив мрію, але не доторкнувсь її (Д. Павличко). Був це хлопчик лагідний і тихий, як сосновий у безвітря ліс (Є. Плужник). І через те треба, щоб люди не утомляли одне другого (Т. Осьмачка). Невже ж тобі ще може сниться, що вільна ти колись була? (Є. Маланюк). Тут колись був банк, де служив батько його гімназіального друга (Б. Антоненко-Давидович).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказатитип підрядної частини. [..„(яку...),...].

[...], (як...).

(Коли...). [...].

[...], (чи...).

[... настільки...], (щоб...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Боже, коли ти єси на небі, коли твій могутній й всесильний дух витає над землею і бачить все, що твориться тут, коли тільки від твого погляду летять громи і двигтить земля і трепече все живе і мертве створіння - зглянься надо мною (І. Сенченко); Шахай поворухнувся, поклав руку на шию дружині, і на мить здалося, що

він прокинеться (Ю. Яновський).

Варіант 20

Завдання І.

Ще він її на цей раз переміг, а старість вже болотом по коліна (Е. Андієвська). І гомонимо, бувало, втрьох або співаємо потихеньку (Гр. Тютюнник). Бігла стежка вдалеч і губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні (В. Симоненко). І заважають крила, і пече сліпучий спогад першої блакиті (Б. Рубчак). Та і тоді не проминем ми долю, не зречемось себе, поранених синів, коли й побачимо в кривавищі за волю, що наш народ вже тереном зацвів (М. Вінграновський).

Завдання II.

Вони самі усім розповідали, що інквізитора уже нема (Д. Павличко). Страшні слова, коли вони мовчать

(Л. Костенко). 3 нею я ділити буду завжди радощі, турботи і жалі, бо стукотить у грудях грудочка любимої землі (В. Симоненко). Та які ж це справді таємниці, коли знаєш колір, маєш вимір (І. Драч). Я завинив, бо не доніс чогось (М. Вінграновський).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

(Яка...), [такий...].

(Що...), [то...].

(Чим...), [тим...].

[...з того], (що ...).

(Хоч ...), [та ...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Пам'ятаєш історію, яку ти розповідав, коли ми познайомилися? (Є. Гуцало) Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька притаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко)

Варіант 21

Завдання І.

Чи десь його прибило між корчами, чи десь лежить, примулений піском (Л. Костенко). Війнув, дихнув, сипнув пшоно, і заскакали горобці (П. Тичина). Сосни весело шумлять, і струмочки грають (Олександр Олесь). Як се тобі вдасться, то будеш мати велику нагороду (Ю. Федькович). Лиш труд возвеличує й славить людину, а дружба нам сили дає (В. Сосюра).

Завдання II.

У хаті рідко бачив хліб я, а в школі били по руках за те, що зиркав я спідлоб'я на булку панського синка (Д. Павличко). Прибіжиш, прибіжиш, бо в четвер усю правду скажу (В. Винниченко). Я вже й варила зілля полинове, щоб мій Грицько від туги не зачах (Л. Костенко). Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю (П. Тичина). Хіба не бачите, що небо голубіє, що сонце ранками всміхається ніжно (Олександр Олесь).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[...], (хоча...).

(Коли...), [то...].

[...з того], (що ...).

(Хоч...), [та...].

[... так], (щоб...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Жені здавалося, що найголовніший тут - це оператор, який сидів на видному місці (Є. Гуцало); Часом удвох із своїм батьком вони догравались до такого, що гра закінчувалася каліцтвом чи смертю їх партнерів, і тоді обидва або тікали, куди очі дивляться, або прудко ховалися в тютюн, щоб пересидіти гострий період свого шельмування (О. Довженко).

Варіант 22

Завдання І.

Усміхається правда очима легенд, а свобода - очима неволі (Л. Костенко). Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В. Сосюра). Непокривлену душу хотіли зламати, та лишилися тільки болючі киї (Д. Павличко). Хотілося їм зостатися, укупі бути вік, а вітер злий сміявся вже десь збоку біля них (О. Олесь). Та тільки серце не кричало, Тта тільки кроку не стачало, та тільки сили не було (М. Рильський).

Завдання II.

І всі йшли за гетьманом тому, що він вів до перемоги, до щасливого життя (І. Багряний). Лежить моє серце, де степ і могила, де квітнуло щастя моє, де в берег Славута, з журби посивілий, кривавою хвилею б'є (В. Сосюра). Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі (П. Тичина). Куди вітер віє, туди й я хилюся (В. Винниченко). Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе, щоб стати навіки соняшником (І. Драч).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної.

(Якщо...), [то ...].

[Той...], (хто...).

[...], (дарма що...).

(Якщо ...), [то ...].

[... настільки], (що ...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Квіти, які вони так плекали, прив'яли, деякі схилили пуп'янки й голівки, хоч їм би ще цвісти та цвісти (І. Цюпа). Сьогодні - навпаки мені було приємно думати, що я цим розкішним лісом іду до життя, що я спочиваю в цій гостині у природи, щоб з новими силами вернутися до життєвої праці (М. Грушевський).

Варіант 23

Завдання І.

Помчала хмар розбурхана навала, І сутінь розлилася по полях (М. Орест). На землю ти зсилав Дажбога і вергав їй сліпу Морену (О. Лятуринська). Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було? (Т. Шевченко). Згода дім будує, а незгода руйнує (Нар. тв.). Починався день, і вітер гнав по небу хмари (О.Копиленко)

Завдання II.

А може, князь знав про їхнє походження, а тільки вдав, що не відає (П. Загребельний). Обговорення, яке тут проводимо в друкованій формі, відбулось після відкриття виставки славнозвісної картини Леонарда да Вінчі (І. Керницький). Ще ніби чув за собою переляканий дівочий крик, але опісля цілком забувся, де саме

блукав і з якими думками (Л. Мосендз). Відбив у бронзі профіль твій різцем, коли вершив поставу красовиту (Яр Славутич). І всміхатись вік, щоб так - усміхненим - і смерть зустріти (В. Стус).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[... так], (що ...).

[... океан], (по якому ...).

[...], (мов...).

(Коли ...), [...].

[... така ..], (що ...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Але людина шукає правди, яка може бути підпорядкована реальності, що її людина розуміє (Ю. Тарнавський). Михайло сидів, угрузнувши в кріслі, і йому здавалося, що він потрапив у гротескову залю, де все настільки нормальне, що перестає бути нормальним (В. Шевчук).

Варіант 24

Завдання І.

Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є складносурядними. Визначте смислові зв'язки між; частинами складносурядного речення.

Тільки справді велика душа спроможна була дати таку стоїчну нагадку для себе, а для нас - героїчний тестамент (М. Орест). На цей раз каравели історії нас обох винесли з виру події, і ми ще кілька разів зустрічались по війні (Д. Чижевський). Андрюша поспішно робив свій хвостик під постановою, а дегенерат, смакуючи, вдивлявся в літери (М. Хвильовий). Він ладен був вилити на Хому потік обвинувачень, але

стримався (В. Петров). Спинилось літо на порозі і дише полум'ям на все, і грому дальнього погрози повітря стомлене несе (М. Рильський);

Завдання II.

Коли б можна, нехай мимо йде від мене чаша ця (І. Баїряний). Ми у грозах радісно зростали, щоб у дні ці сонячні прийти (В. Сосюра). І розлилась в мені такая сила, що я на ній ніколи ще не чувсь! (П. Тичина). Де пахнуть у копицях трави, примружився явір кучерявий із усмішкою на виду (Д. Павличко). Порив, що ним живее душа моя, в слова магічні замикаю я (М. Зеров).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[...], (бо ...).

[...], (який...).

[...], (щоб...)

[Для того, (щоб...), ...].

[... такої...], (що ...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Велетенський хаос, який опанував землею, був як море, що порозбивало човни (Ю. Яновський). Ми зупинилися приблизно на тому місці, де стояв там хутір, але все довкруги так змінилося, що я не мав певности, чи воно не справжнє (У. Самчук).

Варіант 25

Завдання І.

Лечу, співаю ніч і день, А сміх бринить з моїх пісень (В. Пачовський). Всюди бідна, всюди вбога здавна істина була, і тепер її дорога не квітками зацвіла (Гр. Чупринка). Навкруги після галасу зробилось наче ще тихіше, тільки десь далеко гавкали собаки та вітер злегка шепотів соломою (В. Винниченко). Я дивлюсь, а моїх одинадцять друзів нема (В. Свідзинський). Все у них людське, але душа ще з дерева не злізла (Л. Костенко).

Завдання II.

Вдихну я в груди промінь блискавиці, щоб перед ворогом не впасти ниць (Д. Павличко). А Мотря все дивилась на його і теж прислухалась, як щось давило-щеміло на серці (В. Винниченко); Ліворуч місяць іскри ллє, мов в небі золото кує (Олександр Олесь). Поет може бути сильним тільки при тій умові, якщо весь час буде у своєму серці відчувати непреривний зв'язок з джерелами землі (П. Тичина). Коли додому я прийду в годину радісну-побідну, я на коліна упаду і поцілую землю рідну (В. Сосюра);

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[... так], (що ...).

[...], (так що ...).

[...], (наче хто...).

[...], (коли..).

[...], (де...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Коли шалений поїзд спинився нарешті над незнаним байраком, де чорніла глибока долина, і коли зойки забиваних коней змішалися з зойком вбиваних невільників - знов хвиля чужоти плеснула на отрока (Л. Мосендз); Коли він казав про мечі, які треба освятити, та про кров, якою треба принести жертву, в очах йому запалювався вогонь дикий.(В. Підмогильний).

Варіант 26

Завдання І.

Кругом дроти і вартові стоять, І ніч щораз на табір прилітає (Д. Нитченко). Ми читали, друже, Рильського з тобою, І в серцях бриніла золота теплінь (Б. Олександрів). А місяць здирається вище і вище, і дерева, зачаровані його сяйвом, перероджуються в сріблясту одежу (М. Понеділок). Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко). А я чолом припала до вікна, і смуток мій бере мене за плечі (Л. Костенко).

Завдання II.

Все, що вас колись давило і смуток будило, зникло (Панас Мирний). Народу зібралося дуже багато, чого ніхто не сподівався (М. Коцюбинський). Куди не глянь, скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом (П. Мирний). Кожен із нас має в серці заряд, силу любові і ніжності, що виведе нас до мети (О. Гончар). Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина (І. Нечуй-Левицький).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[Не так ...], (щоб ...).

[... такими ...], (ніби ...).

(Хто ...), [той...].

[... там], (де...).

[... на ту...], (в якій ...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Все, що вляглося за зиму, все, що від самої осені стояло на Пслі непорушно, ламалося під могутніми ударами весни (О. Гончар). Лісовик веде чоловіка вночі по лісі так, що той чоловік ніяк не знайде дороги і не вибереться з лісу, аж поки треті півні заспівають (В. Гнатюк).

Варіант 27

Завдання І.

Та сонце твоє узялось верховіттям і стогону твого напився Тарас... (М. Вінгранов.). Вони політають-політають і, як голуби, знову сідають на хати (В. Голобородько). Микола належить до його найулюбленіших

вихованців, і учитель вірить у нього та в його ненаписані поеми (О. Гончар). Я б упав на бруці на коліна, але ні... соромлюся людей (В. Сосюра). Час уже йти і обідать додому, Ттільки не хочеться рушить нікому (Олександр Олесь).

Завдання II.

Берестечок цей був знаний усім, хто їздив Чорним шляхом на станцію Цвітково і хто їздив цим шляхом із Черкас на Умань (Т. Осьмачка). Той перший, що прийшов допитувати Діденка, був певен, що причина всьому - вино (О. Зуєвський). Мати будуть раді, що привезу я жінку з України,- мій батько, умираючи казав, щоб я десь в ріднім краю одружився (Леся Українка). Скажи, чи я ж коли така була, щоб сії капості робити?

(Л. Глібов). Кожне створіння природи одмінне буває на вигляд, тож неминуче, гадаю, належиться нам

припустити, що випливає все те із добору начатків одмінних (М. Зеров).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[... те], (для чого ...).

(Де...), [там...].

[...], (щоб...).

[Вона, (яка...), ...].

[Той, (що...), ...].

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

А в Чернігові осінній день на короткий час спалахнув церквами та монастирями на горбах, засвітився строгими, чіткими лініями старовини архітектурних ансамблів - і вже зостався позаду, бо мали ми мету, до якої поспішали (Є. Гуцало). І пообідавши, дядько Щерба не встає з-за столу відразу, а якийсь час сидить,

випроставшись, у тихій тиші (Є. Гуцало).

Варіант 28

Завдання І.

І явір виріс, зеленіє, І сонце світить, сонце гріє (Ю. Федькович). І зайчики, і шашечки, й малесенькі комашечки хотіли б з ними погратися, та страшно їм озватися (Олександр Олесь). Посеред лісу потрапили на незібраний, перетолочений клин жита, хотіли перейти взбрід, але потім одумалися й пішли збоку (Є. Гуцало). Він не пішов просто, а знайшов у паркані дірку і вліз із завулку у власний город (І. Багряний). Він іде, а вітер свище, букові ліси колише (П. Тичина). Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали (Т. Шевченко).

Завдання II.

Народившись, помирає кожний, а живуть століття після смерті ті, що роблять те, чого "не можна" (В. Стус) І тут знову загавкав Вовк і всі почули, що він дряпається в двері (Є. Гуцало) Дві шаблі лисніли, неначе дві сплетені навхрест скалки блискавки, ніби два скажені вовки кусалися, аж клацали та скреготали зубами (І. Нечуй-Левицький) В оборону своєї віри підноситься козацтво, яке відстоювало соціальні права, поєднувало їх з боротьбою за національну рівність і свободу релігії (В. Стус) Зеленіли верби понад невеличкою болотяною річкою здовж села, в котрій уже плюскоталися стада панських качок (І. Франко)

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказатитип підрядної частини.

(Якби ...), [то ...].

[...], (як...).

[..., (що...),...].

(Де...), [там...].

(Доки...), [доти ...].

Завдання IV.

Викопати повний синтаксичний розбір речень.

Пісні наче озивалися на ті голоси, на які колись було їх проспівано, і ми з дивними почуттями прислухались до того, як вони відлунюють у наших серцях (Є. Гуцало). Я розумів, що за пиріжечки треба платити, й тільки радів, що плачу такими дешевими грішми (В. Підмогильний).

Варіант 29

Завдання І.

Я огримав ваш лист і сердечно дякую (В. Врублевська). Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не нони його жали (Т. Шевченко). А наступного дня шквал пронесло, і втішене море засвітилося сонечком (О. Гончар). Вступили до свого місця співці, а між ними й Артур той Вродливий (О. Пчілка). Чи ти мій сон, чи ти моя уява, чи просто чорна магія чола (Л. Костенко). І зими біліють, і весни дзюрчать (В. Симоненко).

Завдання II.

Є тут такі, що великий торг дровами проводять та й багатіють з краденого дерева (Леся Українка). 3 наближенням старості погіршується живлення серця, тому в цей період підсилене кровопостачання особливо необхідне (О. Мотилянська). Твоїм будущим душу я тривожу, від сорому, який нащадків пізних палитиме, заснути я не можу (І. Франко). Тепер від тої псярні і сліду не зосталося, бо й великі магнати трохи порозумнішали (І. Нечуй-Левицький). Увесь цей хресний хід, хор гучних голосів і передзвін близьких і дальніх монастирів і соборів сколихнув серця майже всіх присутніх з такою силою, що багато хто почав плакати від зворушення (О. Довженко).

Завдання III.

[...], (якою ...).

[...], (щоб...).

(Хто...), [той...].

[...], (тому що...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Я почуваю, що воно мені чуже, що воно немає жодного зв'язку з моїм живим організмом, в якому тече тепла кров, що я кохаю не те, що я сумую не за ним, а за чимсь іншим, живим, що лишилось у моїй пам'яті, відбилось там золотим промінням (М. Коцюбинський). А тим часом я цілком певний, що я не вийду з цієї хати, бо я не можу не слухати його(М. Коцюбинський).

Варіант ЗО

Завдання І.

Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є складносурядними. Визначте смислові зв'язки між: частинами складносурядного речення.

Цвіркуни лише били в душу, а потім тихенько зникали (І. Драч). Ти в радості одна, і вгорі ти одна (В. Стус). Але літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить (А. Малишко). Ось і північ вже минає, і півні співають, і рибалки свої сіті із тичок знімають (Б. Грінченко). . Багато де об чім вони радилися потайки, але нікому Коломийчиха анічичирк за ті розмови (М. Старицький).

Завдання II.

В цих дотепних словах найгірша суть процесів, що відбуваються в сусідній з нами країні (Л. Коханець).

Були виявлені численні факти, коли замість дітей-інвалідів, що потребували негайного лікування, в санаторіях лікувалися тисячі дорослих псевдочорнобильців (Е. Богацька). Потім я взявся вишукувати поглядом на деревах те листя, що по краях уже почало жовтіти, зауважував різні, ще несміливі барви згасання (Є. Гуцало). Тоді злітає зірка у зеніт, спеленана у сяйво полум'яне, коли ще не завершено політ і раптом - серце битись перестало (Д. Шунта). Показалося, що не тільки Прохорова корова перестала доїтись, більше десятка корів зробились офірою Таращиного відьмування (М. Коцюбинський).

Завдання III.

За поданими схемами скласти речення. Підкреслити члени речення і вказати тип підрядної частини.

[Такий ...], (неначе ...).

[...], (про що...).

(Як...), [тоді...].

(Доки...), [доти...].

[...], (хоча...).

Завдання IV.

Виконати повний синтаксичний розбір речень.

Може, тому так трепетно щемить у нас, сучасників, серце, коли зачуємо прадавню пісню, в якій дочка благає з чужини:"Якби мама знали, яка в мене біда, вони б передали горобчиком хліба..."(В. Яворівський); Як і раніше, українська делегація не брала участі в обговоренні й підписанні документів, що стосується колективних сил з підтримання миру в СНД, оскільки наша держава не бере участі в роботі Ради колективної безпеки (В. Ючевич).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ІЗ СИНТАКСИСУ

ВАРІАНТ І.

І. У якому ряду всі поєднання слів не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці?

1. Гори перевернути, дати на горіхи, часто-густо, сказати правду, до лісу рукою подати, розв'язати язик.

2. Бути насторожі, кривити душею, лебедина пісня композитора, очима стріляти, на повний хід, поети і прозаїки.

3. Наламати дров, бути причетним до справи, буду виступати, ріки і озера, найбільш вдалий, дуже серйозний.

4. Іван Петрович Котляревський, ламати голову, куди завгодно поїхати, крізь зуби сказати, наламати дров, весна рання.

5. Тримати камінь за пазухою, честь і порядність, давати пораду, розводити дискусію, слова ковтати, спуску не давати.

II. У якому реченні простий присудок виражений фразеологізмом?

1. Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С. Васильченко).

2. І правда кривду спопелить, Коли навчиться люд убогий громадою обух сталить (М. Рильський).

3. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М. Стельмах).

4. На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу- як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко).

5. Будівельники не думали здавати свої позиції (М. Тарновськнй).

III. Укажіть речення, в якому обставина із значенням мети виражена сполученням "для- + родовий відмінок".

1. Своїм трудом ми трудно здобували для людства радість Істини й краси (М. Бажан).

2. Це ж перший бій для багатьох моїх орлів (О. Гончар).

3. Пшеницю сіяти ми любим для щастя людського й добра (Ф. Малицький).

4. Важка навіть голка для солдата в поході (О. Гончар).

5. Можна було подумать, що то кошари для овець, а не хати для людей

(І. Нечуй-Левицький).

IV. Знайдіть серед наведених речень узагальнено-особове.

1. Хай сумується серцю прекрасно Серед свята обсипаних віт (Г. Чубач).

2. Літа, як стрілки, не переведеш, життя, як гирю часу, не підтягнеш (Т. Севернюк).

3. На кожну голову приходить своя хуртовина (М. Стельмах).

4. Не хоче півень на чуже весілля, та несуть (М. Стельмах).

5. Життя вдивляється в наші очі очима болю, Очима втрат (Т. Севернюк).

V. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Уклін земний, працівникам землі! Вам, сіячі, плугатарі, - спасибі! (М. Рильський).

2. Я єсть Людина, в боротьбі зміцніла, В труді завзята, в творчості жива... (М. Бажан).

3. І вража лють, ні лжа, ні спроба збройна Мене не відвернули від мети (М. Бажан).

4. Червону руту не шукай вечорами — ти у мене єдина, тільки ти, повір (В. Івасюк).

5. А коли поєднали нас пісня та хліб, та борня. Ростемо у прийдешність, спільноту цю в душі поклавши (В. Коротич).

VI. Структура якого речення ускладнена відокремленою прикладкою?

1. Люд без мови - то глина безлика, без'язика отара овець (Н. Забіла).

2. І йшла вона врочиста і проста, його старенька вісімдесятирічна мати (І. Цюпа).

3. Остап - хлібороб справжній (А. Головко).

4.Учителю, стою перед тобою, малий, вчарований до німоти (Д. Павличко).

5. Тут мені, як і птиці, Все знайоме у ріднім краю... (М. Сингаївський).

VII. Визначте і проаналізуйте складносурядне речення з протиставними

відношеннями.

1. Кожна птиця має свій голос, кожне поле має свій колос, кожна справа – свої почини, кожна казка - свої причини.

2. Зазнали ми тоді гіркої втрати... Багато сліз сама я пролила, зате тепер навчилась шанувати любов і мир родинного житла... (І. Кочерга).

3. Наснилася радість, торкнулась чола, і я телефон ваш набрала (Т. Севернюк).

4. Пожадливого гроші розпалюють, а не насичують (Нар. тв.).

5. З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно (Леся Українка).

ВАРІАНТИ.

І. У якому ряду всі поєднання слів не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці?

1. Руку подавати, з давніх-давен, дорослі й малі, вскочити в халепу брати участь в олімпіаді, Зелений Яр.

2. Підбивати підсумки, з діда-прадіда, знати предмет як свої п'ять пальців, півня пустити, собаку з'їсть, рано-вранці.

3. Кирпу гнути, усі п'ятеро, піти собі, знай співає, сказати правду, протягом дня.

4. Ґулю набити, мати надію, калина-малина, Олександр Довженко, Велика держава, сонячний зайчик.

5. Дідусь відпочиває, біля моря, стратегія і тактика, Давид Мотузка, давним- давно, кривити душею.

ІІ. Знайдіть речення, в якому інфінітив входить до складу дієслівного складеного присудка.

1. Леся Українка прагнула поліпшити світ, звеличити людину (3 часопису).

2. Людина здавна примусила вітер служити собі (3 часопису).

3. Стомилися хлопці, присіли спочити (П. Воронько).

4.1 ти не згадаєш того сироту... Кого ти без мови, без слова навчила очима, душею, серцем розмовлять (Т. Шевченко).

5.Трудно було дитині спіймати химерну мелодію пісні (М. Коцюбинський).

ІІІ. У якому з речень є прямий додаток?

1. Він чув сміх, і плач, і спів, і крик, він бачив погляди і злі, й привітні (Є. Летюк).

2. Вінцем досягнень і надбань людини є, мабуть, рукотворне чудо-сад.

3. Безхмарними очима немовляти зорить у душу сорок перший рік... (Б. Мельничук).

4. Забулися "пророки" навіки... (Є. Летюк).

5. Дивлюсь я на тебе, на вільнеє небо, на коси дівочі беріз (В. Сосюра),

IV. Знайдіть означено-особове односкладне речення.

1. У народі кажуть: розумно жити - хвилиною дорожити (3 часопису).

2. Я спішу до вас на розмову, на розраду у час вечірній. Перед вами я, мамо, знову у любові моїй безмірній (В. Колодій).

3. Поклич мене. Я по тонкім льоду До тебе знов дорогу віднайду (С. Пушик).

4. Не вбити нас! Не спопелити мою Хатиноньку, Хатинь! Наш дух незламн буде жити В серцях прийдешніх поколінь (В. Бровченко).

5. Жити - щоб шукати істину, і в цьому щастя (П. Загребельний).

V. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виділенні

звертання?

І.О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).

2. О незвичайна, чародійна мово, хоч пронеслася молодість громово, твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко).

3. Гей ви далі солов'їні, давні весни сині, - одцвіли ви, облетіли цвітом на калині (1. Гончаренко).

4. О Львове, батьку мій камінний, знаю, як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда топтала роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).

5. За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін! (1. Гончаренко).

VI. Структура якого речення ускладнена вставним словом?

1. І здається мені в цю мить: стягом нашої перемоги стиглий колос в степу шумить (В. Соколов).

2. Відомо, що задовго до польоту Гагаріна, виступаючи на з'їзді письменників, Довженко присвятив свої роздуми космічній темі (О. Гончар).

3. Така прекрасна була та пісня, що, здавалось, і листочки на тополі перестали шелестіти, прислухаючись до материнського співу (І. Цюпа).

4. Ясноокі хлоп'ята, Вам легко усе далося! Вам на цілому світі здається усе ясним (В. Коротич).

5. Боюсь людей, що прожили, як гості, все життя: від них, чогось мені здається, віє цвинтарем (М. Стельмах).

VII. Визначте і схаракгеризуйте складносурядне речення з розділовими відношеннями.

1. Ціна словам однакова од роду: Чи присягаєш на вітрах сторіч при свідкові у вірності народу чи другові без свідка, віч-на-віч (Б. Олійник).

2. То весна чи осінь. не згадаю (П. Воронько).

3. В зіницях - то день ясний, то ніч... (П. Воронько).

4. Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи (І. Гончаренко).

5. Чи ти - любов, чи ти - розрада, із чарівним розльотом брівки тільки відгомін любові... (Г. Донець).

І. ПІДРУЧНИКИ І ПОСІБНИКИ

1. Бабайцева В. В., Максимов Л. Ю. Современньїй русский язьік: Синтаксис. Пунктуация: Учеб. пособие для студентов. - М.: Просвещение, 1981. - Ч. III. - 271 с.

2. Валгина Н. С. Синтаксис современного русского язьїка. - 3-є изд. - М.:Вьісш. шк., 1991.-432 с.

3. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. - К : Либідь, 1993.-368 с.

4. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови.-К.: Рад. шк., 1982.-209 с.

5. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. - 2-ге вид., перєроб. і доп. - К.: Вища шк., 1989. - 334с.

6. Дорошенко С. І. Граматична стилістика української мови. - К.: Рад. шк.,1985.-200 с.

7. Дудик П. С, Мєдушевський А. П. Українська мова. Підручник для 8 - 9 кл. -

21-ше вид., переробл. - К.: Освіта, 1990. - 240 с. 8. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. - К.: Наук, думка, 1984 - 256 с.

9. Загнітко А. П. Український синтаксис (науково-теоретичний і навчально-практичний комплекс): Навч. посібник: У 2-х ч. - К.: ІЗМН, 1996. - Ч. 1 - 202 с • Ч 2

10. Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови. - К.: Либідь. 1992.-312 с.

11. Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови. - К.: НМКВО.-1992.-396 с.

12.Козачук Г. О. Українська мова. Практикум: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1991.-398 с.

13. Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. - К.: Рад. шк., 1965. - Ч. II: Синтаксис. - 342 с.

14. Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л. А. Булаховського. - К. Рад. шк., 1951.-Т. 2: Синтаксис. - 465 с.

15.Нагіна В., Олексенко В., Тихоша В. Сучасна українська літературна мова. Складне речення: Посібник для студєнтів-філологів денної, заочної та екстернатної форм навчання. - Херсон: Айлант, 2000. - 148 с.

16. Плиско К. М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів-для самостійного вивчення: Навч. посібник для студентів філол. факультетів ун-тів і пед. ін-тів. - X.: Основа, 1992. - 149 с.

Блог викладача української мови та літератури

Страницы

Контрольні роботи.Синтаксис.

Комментариев нет:

Отправить комментарий