Красноармійське педагогічне училище
Циклова комісія українознавчих дисциплін
КАРТКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА
КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(для студентів спеціальності 5.010102 „Початкове
навчання”)
Укладач: Л.О. Яринко,
викладач українознавчих дисциплін
Затверджено на засіданні Циклової комісії
українознавчих дисциплін
Протокол № 1 від 30.08.2016
Покровськ 2016
Картки для самостійної роботи та контролю
знань студентів з української мови
(для студентів педагогічного
училища спеціальності 5.010102 „Початкове навчання”) / Укладач Л.О. Яринко – Покровськ, 2016. – 31 с.
Картки для самостійної роботи та контролю знань
студентів з української мови містять завдання самостійної роботи з переліком
теми, методичного забезпечення, рекомендованої літератури для студентів
спеціальності 5.010102 „Початкове навчання”. Мають на меті здійснення систематичний
контроль знань студентів педучилища з фонетики, лексикології, граматики
української мови.
АНОТАЦІЯ
Посібник містить зразки
карток самостійної роботи з переліком теми, мети, методичного забезпечення,
рекомендованої літератури. Для самостійної роботи пропонуються завдання різного
рівня (з першого до третього) складності.
Для самостійної роботи
пропонуються тексти та комплексні
завдання до них, робота з якими покликана підвищити лінгво-мовленнєву
підготовку студентів. Пропонований матеріал може бути використаний як на
практичних заняттях, так і під час самопідготовки в позаурочний час.
У посібнику подано також
матеріали до контрольних робіт з методичними вказівками і рекомендаціями до їх
виконання.
Вчитись - справжнє мистецтво
(поради замість передмови)
Самостійна робота над собою для кожної
людини, яка претендує на пристойний рівень освіченості, має бути серцевиною
навчальної діяльності. І лише постійне самостійне навчання дасть можливість
якомога ближче підійти до вершини знань певної галузі, сформує потужний
інтелект особистості.
Навчання – це перш за все самоосвіта.
Студент, який хоче якомога краще оволодіти професією, має добре розуміти:
на занятті викладач подає основи знань, навчає, як учити, виділяє ті ключові
істини дисципліни, які пробуджують у молодої людини потяг до поглиблення й
удосконалення усіх знань.
Навчання – безперервний процес. Він не
закінчується на лекції чи на практичному занятті, а має спільні методи і
прийоми, і цей процес не завершується лише організаційними формами.
В основі самостійної навчальної діяльності студента повинні бути глибокі
мотиваційні сили, які змушують особистість безперервно домагатися вдосконалення
знань.
Постановка чи формування мотивів
навчальної діяльності носить особистісний підхід. Адже кожна людина сама чітко
визначає і усвідомлює для чого їй потрібен певний рівень знань.
Мотивація навчання в студента передусім
формується за потребами здобуття певної професії. Тобто особа має оволодіти
такою сумою знань і вмінь, які б дали змогу заявити про себе як про непоганого
професіонала. Це і є мотивація навчання через потребу оволодіння майбутньою
професією. Оскільки опанувавши професією, можна буде реалізувати себе через
власну діяльність, що принесе певний реальний статок.
Можуть бути мотиви, що спонукають до
активної навчальної діяльності. Це і збагачення загальною сумою знань,
накопичених людством розширення загального світогляду, усвідомлення наявної
перспективи щодо реалізації певних знань тощо.
Якщо навчальна діяльність замотивована
особистим інтересом, то така діяльність буде результативною. В іншому випадку
все зведеться лише до даремної трати часу.
Тому молодій людині перш за все
потрібно поставити перед собою запитання: “Для чого потрібне навчання?”, “Що
матимеш з набутих знань?”.
Якщо відповідь знайдена, можна
приступати до найтяжчої праці – навчання.
Самостійна навчальна діяльність
студента буде лише тоді результативною, коли вона ґрунтуватиметься на
внутрішній потребі. Звичайно, спочатку доводиться себе примушувати працювати
самостійно – і на занятті, і після нього. В особи, у якої є чітко визначені
цілі само спонукання, виробляються певні навики, і врешті-решт, навчальна
діяльність стає внутрішньою потребою, без якої особистість не відчуватиме
душевного комфорту.
Самостійна навчальна діяльність студента
може здійснюватись через:
·
заучування певної інформації;
·
опрацювання літературних джерел (конспектування,
рефератування);
·
підготовку тез (для доповіді, виступу) за
літературними джерелами та іншими шляхами надходження інформації (постановка
дослідів, робота з аудіовізуальними засобами тощо);
·
дослідницьку і пошукову діяльність;
·
участь в іграх (навчальних, розвиваючих та ін.);
·
тестування і самотестування;
·
алгоритмування.
Але кожна людина, крім
загальноприйнятих методів, виробляє власні, притаманні лише їй.
Тому самостійну навчальну діяльність доцільно розглядати як особисту творчу
працю, що має приносити плоди від певних розумових і психічних дій.
Ефективний вид навчальної
діяльності
Самостійна робота студентів –
спланована, пізнавальна, організаційно і методично спрямована особиста
діяльність без прямої допомоги викладача.
Цей вид навчальної діяльності студентів
умовно можна розділити на три рівні:
·
до аудиторну самостійну роботу;
·
аудиторну самостійну роботу;
·
після аудиторну самостійну роботу.
Самостійна роботи як вид навчальної
діяльності матиме ефективність якщо:
·
чітка організація із сторони навчального
закладу, викладача;
·
така робота є складовою навчально-виховного
процесу, а не епізодичним явищем;
·
здійснюється постійний педагогічний контроль.
Успішність самостійної роботи студентів визначає передусім рівень
підготовленості їх до такої навчальної діяльності.
Самостійна робота – це не тільки виконання домашнього завдання; це і
самостійна робота в аудиторії під керівництвом викладача та організація
самостійної навчальної діяльності студента поза аудиторією.
Самостійна навчальна діяльність студентів повинна мати певні елементи на
занятті і продовжуватися після цього, її складовими є навчально-методичний
пакет для студента з опанування конкретною дисципліною:
·
програма
з чітким визначенням змісту та об’єму аудиторної й позааудиторної навчальної
роботи;
·
основні поради студентам щодо вивчення
конкретної дисципліни (у письмовій формі);
·
добірка контрольних задач, запитань і тестів для
самоперевірки;
·
перелік літературних джерел та їх окремі
примірники, що сприяють вивченню дисципліни;
·
методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем
чи напрацювання практичних навиків;
·
перелік питань, що виносяться на семінарські
заняття;
·
перелік тем рефератів;
·
вимоги до оцінки знань із дисципліни.
Велике значення в самостійній навчальній діяльності студентів відіграє
вільний вибір теми, форми і часу виконання роботи. Тому в системі
самостійного навчання важливе місце займають творчі завдання: доповіді, огляди
тощо. Ці завдання спонукають досліджувати, оскільки охоплюють широкий діапазон
матеріалів від огляду літератури, преси до власних роздумів з приводу
досліджуваної теми.
У педагогічній практиці використовуються різноманітні прийоми організації
самостійної діяльності студентів:
·
організація роботи з навчальними матеріалами;
·
збір (накопичення) матеріалу досліджуваної теми;
·
організація студентів на підготовку і написання
реферату з дисципліни;
·
спрямування роботи студентів із
конспектом-схемою, розробленим викладачем;
·
аналіз порівняльного і досліджуваного матеріалу;
·
організація виконання індивідуальних завдань;
·
розв’язування завдань за темами;
·
організація і проведення виступів студентів з
рефератом на лекції або семінарі;
·
організація студентів для участі в
навчально-виробничій грі тощо..
Контроль та корекція результатів
самостійного вивчення матеріалу здійснюється при виконанні тестових завдань, потім – на семінарських
заняттях, під час складання іспитів.
Виховання самоконтролю – досить
тривалий процес. З метою здійснення його студент виконує доступний для широкого загалу комплекс тестів,
контрольних запитань і завдань.
Ти – ТВОРЕЦЬ
свого щастя. Твоя мета –
досяжна. Прямуй до неї, розвивайся!
Діючи разом, ми робимо наше життя кращим!
Діючи разом, ми робимо наше життя кращим!
Йди, через усе йди, знаючи, що ніщо не
належить нам і що цінним є лише накопичуваний досвід. Збирачем досвіду і знань
може вважати себе кожен
цілеспрямований студент. Це твоя
єдина мета і призначення в житті.
Форма контролю:
- фронтальне опитування;
- захист творчих робіт.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №1
Тема . Загальні відомості про мову.
Мета. Узагальнити
знання про походження і розвиток української літературної мови, її місце у
світовій системі мов; повторити поняття мова і мовлення; закріпити набуті
навички лексичного і граматичного значення слова.
Ззабезпечення:
Рупета О. Буду я навчатись мови золотої.
Література:
1. Козачук Г.О., Шкуратяна
Н.Г. Практичний курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ,
1993.
2. Кузьменко І.П., Збірник
вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
3. Плющ М.Я. Сучасна
українська літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
4. Пазяк О.М., Сербенська О.А.
Українська мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних
спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2001.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I
рівня
1. Підготуйте відповіді на питання для участі
у науковій студентській конференції:
- Мова – головний засіб
людського спілкування.
- Мова і культура.
- Українська мова в сім’ї
близькоспоріднених мов.
- Зміни в мові.
Завдання II рівня
1.
Перепишіть. Підкресліть прикметники і дієприкметники.
Визначте типи речень.
Любов до
рідної мови у її носіїв успадкована разом з любов’ю до батьків, до свого дому,
до навколишньої природи. У ній озвучений шум дерев, гомін полів, в ній плескіт
води в річці, пахощі степів, барви левад і чагарників, гамір міста,
метушливість його вулиць і спокій неба. Вона в дитячому лепетанні і в юнацьких
пориваннях, вона в складах букваря і в перших віршах, вона від колиски і до
останнього подиху разом з людиною. Вона – предмет цінування й гордості. Вона
здатна збуджувати уяву, посилювати почуття, стимулювати творчий процес у галузі
мистецтва, культури, науки.
2.
З кожним із слів голова,
хліб, стан, течія складіть по два-три речення , у яких ці слова мали б
різне значення.
3.
Визначте граматичне і лексичне значення кожного слова;
вкажіть слова, що не мають виразного лексичного значення.
“Слово
стало тілом”
Ми пізнаємо світ не тільки
через органи слуху, дотику, смаку, нюху, але й через слово. Саме воно здатне
переносити і передавати величезний обсяг інформації з минулого у сьогодення і з
сьогодення у прийдешнє у слові –
інтелект і розум народу, його ідеали, його прагнення; з нього починається і
закінчується духовне життя людини. “Слово стало тілом і оселилося між нами,
повне благодаті й істини”, - читаємо в Біблії.
Завдання III рівня
1. Укладіть табличку “Одиниці
мови та їх види”.
2. Підготуйте матеріали до
студентської наукової конференції “Становлення і розвиток української
літературної мови”.
3. Укладіть пам’ятку “Основні
поради спілкування”.
Форма контролю:
- фронтальне опитування;
- захист творчих робіт;
- твір за уявою.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №2
Тема. Лексикологія.
Склад лексики української мови. Фразеологія.
Мета. Формувати
поняття багатозначності слів, їх прямого і переносного значення; виробляти
навички правильного використання у мові
слів іншомовного походження, неологізмів та архаїзмів; збагачувати особистий
словник сучасною лексикою.
Забезпечення:
словники тлумачні, перекладні, фразеологічні.
Література:
1.Український правопис. АН
України. – К.: НД, 1993.
2. Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний
курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ, 1993.
3. Кузьменко І.П., Збірник
вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
4. Плющ М.Я. Сучасна
українська літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I рівня
1. Підготуйте відповіді на питання
самоконтролю:
-
Що
розуміють під лексичним значенням слова?
-
Які
слова називаються однозначними, а які багатозначними?
-
У
чому відмінність між багатозначністю і омонімією?
-
Поясніть,
як використовуються синоніми (антоніми) в різних стилях літературної мови.
-
Які
шляхи збагачення словникового складу української літературної мови?
-
Як
фонетично і морфологічно освоюються іншомовні слова в українській мові?
Завдання II рівня
1. Перепишіть, добираючи
потрібні слова із слів, наведених у дужках. Поясніть свій вибір.
Хворий,
здавалося, поставився до слів лікаря з цілковитою … . лікар зрозумів, що
пацієнт перебуває у стані глибокої … (апатія, байдужість). Якщо хочеш, ми
можемо … нашу попередню домовленість. У 1753 році Франція … торговельний
договір з Англією (анулювати, скасувати). Всі, хто виступав, критикували … в
роботі редколегії стінгазети. Електрик виявив у моторі серйозні … (дефекти,
недоліки). Ці дві фотокартки є цілком … . зробити … переклад будь-кого
поетичного твору Т.Г.Шевченка дуже важко (адекватний, тотожний).
2. Доберіть
синоніми до слів:
відгомін,
діло, поважний, ніжний, унікальний.
3. Поясніть
лексичне значення слів:
етнограф, фольклорист, археографія,
літературознавство, фольклористика, автопортрет, автограф, анфас,
декваліфікація, дискваліфікація.
Завдання
III
рівня
1. Напишіть
відгук про переглянутий недавно кінофільм, вживаючи слова:
кінофільм, сюжет, ситуація, актор, сценарій,
композитор, кадр, екран, фінал. Користуючись “Словником іншомовних слів”,
поясніть їх походження.
2. Складіть
усне висловлювання “Роль фразеологізмів у мовленні”, користуючись поданими
тезами.
Фразеологізми – іскрометні скарби мовної
образності – передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють
висловлене в національний колорит.
Поширюють знання про безмежний світ людини.
Виховують повагу до народу-фразотворця.
Поповнюють мовний запас своєрідними крилатими
висловами, які з дивною влучністю виражають суть досить складних явищ.
Знання скарбів нашої мови й народного досвіду,
розуміння їх при читанні художніх творів, публіцистики, преси, при перегляді
кінофільмів і спектаклів, правильне вживання є безсумнівним показником
емоційного освоєння рідного слова.
Добірна, фразеологічно багата мова не лише
навчає, а й виховує, відкриває глибини й самої мови-криниці.
Максим Рильський уважав, що у фразеології –
“дух язика”.
Форма контролю:
- фронтальне опитування;
- захист творчих робіт;
- лексичний розбір слів
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №3
Тема. Лексикологія і
фразеологія.
Мета. Формувати
поняття багатозначності слів, їх прямого і переносного значення; виробляти
навички правильного використання у мові
слів іншомовного походження, неологізмів та архаїзмів; збагачувати особистий
словник сучасною лексикою.
Забезпечення:
словники тлумачні, перекладні, фразеологічні.
Література:
1.Український правопис. АН
України. – К.: НД, 1993.
2. Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний
курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ, 1993.
3. Кузьменко І.П., Збірник
вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
4. Плющ М.Я. Сучасна
українська літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I рівня
1. Підготуйте відповіді на питання
самоконтролю:
-
Що
розуміють під лексичним значенням слова?
-
Які
слова називаються однозначними, а які багатозначними?
-
У
чому відмінність між багатозначністю і омонімією?
-
Поясніть,
як використовуються синоніми (антоніми) в різних стилях літературної мови.
-
Які
шляхи збагачення словникового складу української літературної мови?
-
Як
фонетично і морфологічно освоюються іншомовні слова в українській мові?
Завдання II рівня
1. Запишіть
українською мовою: согласно приказу;
поставить в пример; пришло в
голову; выезд по назначению; вовлечь в работу; белый по цвету; говорить на
родном языке.
2. Визначте
твірні основи поданих слів: розцвісти,
мідний, прибережний, дочитувати, безталанний, зарубіжний.
3. Доберіть
до російських фразеологізмів українські: взять
в оборот; довести до белого каления; нести чепуху; поймать на горячем.
Завдання
III
рівня
1. Доберіть
вислови до теми “Книга – морська глибина”.
2. Підготуйтесь
до захисту творчих робіт:
I варіант – Фразеологізми в усній народній
творчості;
II варіант – Фразеологізми біблійного
походження;
III варіант – Діалектизми нашої місцевості.
Форма контролю:
-
усне
опитування;
-
морфемний,
словотвірний розбір слів;
-
переказ.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №4
Тема. Лексикографія. Морфеміка. Словотвір.
Мета. Формувати
поняття про словотвір як окремий розділ мовознавства; виробляти навички
визначення морфем та їх функцій у словотворчій структурі; працювати над
збагаченням словникового запасу та правильного вживання слів у повсякденному
мовленні.
Забезпечення: схеми
морфемного та словотвірного аналізу слів.
Література:
1. Український правопис. АН
України. – К.: НД, 1993.
2. Козачук Г.О., Шкуратяна
Н.Г. Практичний курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ,
1993.
3. Кузьменко І.П., Збірник
вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
4. Плющ М.Я. Сучасна
українська літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
5. Пазяк О.М., Сербенська О.А.
Українська мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних
спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2001.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I
рівня
1.Підготуйте відповіді на
питання для самоперевірки:
-
Чому
словотвір треба вважати окремим розділом мовознавства? Що є предметом його
вивчення?
-
У
чому треба вбачати зв’язок словотвору з лексикологією і граматикою?
-
Які
словотворчі морфеми ви можете назвати ? спробуйте сформулювати і встановити функції
кожної у словотворчої структурі слів української мови.
-
Яка
основа називається твірною?
-
Які є
способи творення слів в українській мові? Який з них найпродуктивніший?
Завдання II рівня
1. Запишіть слова у дві колонки: з похідною і
непохідною основами. Виділіть основу і корінь.
I варіант
- Вага, валіза, валок, ватерполо, ватерполіст, весляр, відгук, відживати,
відображати, десять, десятина.
II варіант –
Завихрювати, зеленавий, земляцький, клопіт, колиска, митець, нагляд, попелище,
хребет, черствий, ясніти.
2. Зробіть словотвірний і морфемний аналіз виділених слів.
I варіант
– Семен лежав горілиць, звертаючись
із своїми питаннями до неба. Поволі,
поволі сива мряка, удушлива, густа, почала залягати довкола. Йде Травень по світу, він сповнений слави.
II варіант – Підмайстер був твердий, як
камінь. Ніякі просьби, ані заклинання
не порушували його. Пересілися
страшні морози, од яких земля репалася й стогнала, уляглися сніги, небо
поголубіло.
3. Попрацюйте зі словниками:
I варіант - За тлумачним
“Словником української мови” встановіть значення слів одягати, позичати, недолік, вірний, наступний. Складіть
речення, вживаючи ці слова в різних значеннях і в різних відтінках того
самого значення.
II варіант – За “Словником іншомовних слів”
визначте значення слів акомпанемент,
біоніка, декоративний, етика, касувати.
Складіть речення з цими словами.
Завдання III рівня
1. Укласти табличку “Способи
словотвору”.
2. Робота в групах: Дайте
письмову характеристику словникам різних типів (орфографічному, тлумачному,
словнику іншомовних слів, перекладному, фразеологічному, синонімічному,
словнику власних імен). Характеристику словників подайте за схемою:
- вхідні
дані про словник (повна назва словника, його автори, кількість томів, місце
видання, видавництво, рік видання).
- тип аналізованого словника,
специфіка його побудови, особливості розробки словникових статей (доцільно
звернути увагу на розробку слів різних частин мови).
- коротка оцінка словника,
його практичне застосування.
Форма контролю:
- усне
опитування;
- морфемний, словотвірний
розбір слів;
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №5
Тема. Вчення про будову слова. Словотвір.
Мета. Формувати
поняття про словотвір як окремий розділ мовознавства; виробляти навички
визначення морфем та їх функцій у словотворчій структурі; працювати над
збагаченням словникового запасу та правильного вживання слів у повсякденному
мовленні.
Забезпечення: схеми
морфемного та словотвірного аналізу слів.
Література:
1. Український правопис. АН
України. – К.: НД, 1993.
2. Козачук Г.О., Шкуратяна
Н.Г. Практичний курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ,
1993.
3. Кузьменко І.П., Збірник
вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
4. Плющ М.Я. Сучасна
українська літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
5. Пазяк О.М., Сербенська О.А.
Українська мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних
спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2001.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I
рівня
1. Підготуйте відповіді на питання для
самоперевірки:
-
Чому
словотвір треба вважати окремим розділом мовознавства? Що є предметом його
вивчення?
-
У
чому треба вбачати зв’язок словотвору з лексикологією і граматикою?
-
Які
словотворчі морфеми ви можете назвати ? спробуйте сформулювати і встановити
функції кожної у словотворчої структурі слів української мови.
-
Яка
основа називається твірною?
-
Які є
способи творення слів в українській мові? Який з них найпродуктивніший?
Завдання II рівня
1.Запишіть слова у дві
колонки: з похідною і непохідною основами. Виділіть основу і корінь.
I варіант
- Вага, валіза, валок, ватерполо, ватерполіст, весляр, відгук, відживати,
відображати, десять, десятина.
II варіант –
Завихрювати, зеленавий, земляцький, клопіт, колиска, митець, нагляд, попелище,
хребет, черствий, ясніти.
1. Зробіть словотвірний і морфемний аналіз виділених слів.
I варіант
– Семен лежав горілиць, звертаючись
із своїми питаннями до неба. Поволі,
поволі сива мряка, удушлива, густа, почала залягати довкола. Йде Травень по світу, він сповнений слави.
II варіант – Підмайстер був твердий, як
камінь. Ніякі просьби, ані заклинання
не порушували його. Пересілися
страшні морози, од яких земля репалася й стогнала, уляглися сніги, небо
поголубіло.
2. Попрацюйте зі словниками:
I варіант - В “Словнику іншомовних слів знайдіть по два
слова грецького, латинського, німецького, італійського, французького ,
англійського походження.
II варіант – Перекладіть українською мовою
слова граница, метель, незаурядный, поприще,
роковой, запишіть
відповідники, а потім, користуючись російсько-українським словником, допишіть
ті відповідники, які не були раніше враховані.
Завдання
III рівня
1.Укласти табличку “Способи
словотвору”.
3. випишіть різні частини
мови. Поясніть суфікси, визначивши їхнє словотвірне значення. Боги святкували
весілля. Одна лише Еріда, богиня чвар, не брала в ньому участі. Самотньо
блукала вона біля печери, підступно виношуючи помсту богам, що не покликали її.
Узяла золоте яблуко і крадькома кинула його на весільний стіл –
найпрекрасніший. Ось тут і спалахнула суперечка між трьома богинями: Герою,
Афіною і Афродітою. Кожна вважала себе найпрекраснішою… Дорого коштувала ця
суперечка. Вона призвела до Троянської війни та загибелі Трої. Так свідчить про
“яблуко розбрату” відома грецька легенда. А ще вона свідчить про те, що то було
незвичайне яблуко, а золотий плід айви: у місцях, де відбувалися ці події, ні культурних, ні
дикорослих яблунь тоді просто не було…
Форма
контролю:
- словниковий диктант;
- завдання БМК;
- орфографічний розбір слів.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №6
Тема. Орфографія.
Принципи українського правопису.
Мета. Засвоїти
основну сукупність правил, які забезпечують єдність передачі усного мовлення у
писемній формі; формувати орфографічну спостережливість; виробляти навички
грамотного письма.
Забезпечення: опорний
конспект “Принципи українського правопису”.
Література:
1. Український правопис. АН
України. – К.: НД, 1993.
2. Козачук Г.О., Шкуратяна
Н.Г. Практичний курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ,
1993.
3. Кузьменко І.П., Збірник
вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
4. Плющ М.Я. Сучасна
українська літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I рівня
1. Підготуйте відповіді на питання
самоконтролю:
-
В
яких значеннях вживається слово орфографія?
-
Які
мовні норми називаються орфографічними?
-
Яке
написання називається орфограмою?
-
За
якими принципами здійснюється написання в українській мові?
-
Охарактеризуйте фонетичний, морфологічний,
історичний (традиційний) та смисловий принципи.
Завдання II рівня
1. Перепишіть, замінивши словосполучення
складними словами.
I варіант – Змагання збірних команд тривало півтори години. Навчання, що
продовжується 11 років. Будинок з чотирма поверхами. План, розрахований на 3
роки. Мотоцикл з трьома колесами.
II варіант – Деревина завдовжки три метри. Дерева з жовтим листям. Навчання
проводиться в дві зміни. Хлопець десяти років. Школа, де діти навчаються
дев’ять років.
2.
Записуючи,
розкрийте дужки; визначте, до яких частин мови належать ці слова, з’ясуйте їх
правопис.
I варіант – А травневий день був такий світлий, такий (свіжий, легітний), такий
(ласкавий, лагідний), що капітанам аж не вірилось, (що, б) (хто, сь) посмів
тривожити його пострілами.(Час, від, час) у нас на курсі з допомогою
проекційного виходила (сатиричний, гумористичний) спрямування світляна газета.
До справжніх (студент, інтелектуал) належав і син відомого професора
університету. Працьовитість у (67, річний) письменника була дивовижна.
II варіант – Я помітив, як Сосюра
(по, приятельський) розмовляв зі студентами. І до (людина, велетень) виріс в
моїх очах наш учитель математики та історії. За сьогоднішній день не показався
(ні, хто) навіть (по,близько). Андрушка та баба Марушка увійшли (З, на, двір).
А на подвір’ї старої Баглаїхи чути веселощі, і солов’ї тьохкають (по, весняний),
сезонові (на, перекір).
Завдання III рівня
1. Доберіть з художньої
літератури або складіть самостійно речення з поданими словами, поясніть їх
правопис:
Щоб, що б, якби, як би, проте, про
те, зате, за те.
Складіть речення з поданими
словами, поясніть правопис НЕ, НІ
II варіант – Незрівнянний, не примирений, ні про що, нікуди, не зчислений,
непрошений, недобачає, не додивився, недоглянутий, ніким не доглянутий.
3.
Перекладіть
речення на українську мову і запишіть. Підкресліть складні слова і поясніть їх
правопис.
Лицемерие
ведет к гибели. Самоуверенность ведет к разорению. Сила народа сильнее ледохода
на реке. Путешественник на полпути не останется. Полный чайник молчит, а
полупустой шумит. Слабый и с полдороги возвращается. Умный понимает с
полуслова.
Форма контролю:
- усне опитування;
- письмова
перевірка.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №7
Тема. Предмет граматики, її розділи. Принципи
виділення частин мови
Мета. Узагальнити, систематизувати знання студентів про
систему частин мови в українській мові та принципи їх виділення,
формувати навички визначення приналежності слова до певної частини мови;
розвивати логічність і самостійність мислення студентів.
Забезпечення: підручники, дидактичний матеріал, збірники
вправ.
1. Дудик П.С. Українська мова.Ч.1,- К.:
Вища шк., 1988, с. 192- 196.
2. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум. -
К. : Вища шк., 1991.
3. Плющ М. Я. Сучасна українська літературна
мова. - К. : Вища шк., 1994.
ЗМІСТ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1. Підготуйте усні відповіді на питання:
- Що вивчає морфологія?
- Які слова належать до повнозначних частин
мови, а які до службових?
- Визначте, чому вигуки становлять окрему
частину мови, не вважаються ні повнозначними, ні службовими словами.
- Наведіть чотири принципи (критерії),
покладені в основу визначення приналежності слова до частини мови.
- Чим пояснюється можливість вживання слів
однієї частини мови в значенні іншої?
Завдання ІІ рівня
1.Проаналізуйте
слова поданих речень за схемою:
Мова є однією з важливих ознак загальної
культури. Недарма народна творчість говорить, що людина пізнається за її мовою.
Тому кожна культурна людина, висловлюючи думку, завжди прагне всі слова ставити
на своєму місці, не порушувати закономірностей граматичної будови, правильно
вимовляти слова (М. Жовтобрюх).
2. Визначте, чому лексично близькі слова типу хід, ходіння, боротьба, читання належать до іменників, а ходити, боротись, читати – до дієслів.
3. Вкажіть, у значенні якої частини мови вжито
кожне з виділених слів.
1. Суворов вчив військовим хитрощам, а ваші деякі
доморощені військові забули про це
(Корн.). 2. Багатого чубатого дівчина шанує; надо мною, сиротою, сміється,
кепкує (Шевч.). 3. І сниться їй той син Іван і уродливий і багатий, уже засватаний, жонатий (Шевч.). 4. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось
мало не щодня (Коцюб.). 5.Рад був /Андрій / жити близько батька, якого любив і поважав (Фр.).
Завдання ІІІ рівня
1. Складіть зв’язний текст “Батьківський
дім” (7-8) речень. Визначте частини мови. Підкресліть члени речення.
Форма
контролю:
- фронтальне усне опитування
- програмовані завдання;
- морфологічний розбір.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №8
Тема .
Частини мови.
Мета. Узагальнити знання про самостійні і службові частини мови;
вдосконалити навички морфологічного розбору та зміни граматичних форм слова.
Ззабезпечення: схеми
морфологічного розбору, картки програмованої перевірки знань.
Література:
1. Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний
курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ, 1993.
2. Кузьменко І.П., Збірник вправ з
української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
3. Плющ М.Я. Сучасна українська
літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
4. Пазяк О.М., Сербенська О.А. Українська
мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей
вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2001.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I
рівня
-
Підготуйте
відповіді на питання:
-
Морфологія
як розділ граматики.
-
Принципи
поділу на частини мови.
-
Основні
морфологічні ознаки і синтаксичні функції іменника.
-
Способи
творення іменників.
-
Відмінності
між відносними і якісними іменниками.
-
Утворення
вищого і найвищого ступенів порівняння якісних прикметників.
-
Розряди
числівників за значенням.
-
Які
типові помилки найчастіше трапляються у вживанні займенників в усних
висловлюваннях та письмових роботах учнів?
-
Чому
слід розрізняти дві основи дієслова?
-
Поясніть
значення, морфологічні ознаки та синтаксичні функції прислівників. У чому
полягає основна відмінність між прийменниками і сполучниками?
Завдання II рівня
1. Поставте іменники в орудному
відмінку однини. З виділеними іменниками складіть речення.
I варіант – туча, межа, сторож, каша,
Саша, втеча, круча, предтеча, вежа, лапша, тиша, душа, рожа
II варіант – пороша, суша, малеча, листоноша, суддя, скеля, посуха, столиця, кукурудза, зоря, мрія, рілля, Надія.
2.
Вставте пропущені букви Е, Є,И, поясніть правопис суфіксів.
Велич_на, печ_во, всяч_на, город_на, намист_чко, струж_чка,
бат_чко, подуш_чка, копі_чка, сит_чко, вул_чка, петруш_чка, вар_во, свіж_на,
мереж_во.
3.
Запишіть речення, поставивши числівники у потрібному
відмінку.
I варіант – Чи може людина говорити 20-25 мовами? А40? Історія зафіксувала: людина
може оволодіти 26, 27, 28 мовами (є такі приклади) чи вільно розмовляти 19 і
знати ще близько 12 мов, а працювати, користуючись словниками, з 54 мовами
II варіант – найдовше слово, що вживалось у комедії Аристофана, складалось із 182
букв, а складне слово – із 195 знаків, що може бути транслітероване 428 буквами
латинського алфавіту, було написане на санскриті.
4. Подані дієслова поставте у першій особі
однини. Від виділених слів утворіть пасивні дієприкметники минулого часу.
I варіант – могти, спекти, колихати, в’язати, носити,
чесати, хотіти, возити, свистати.
II варіант – полоскати, водити, їздити, вертіти, носити, вимостити, підтвердити,
виростити, принадити, садити.
Завдання III рівня
1. Уважно прочитайте байку. Запишіть її
зміст своїми словами. Зробіть морфологічний розбір п’яти слів (за вибором).
2. Підготуйте сценарій мовного ранку
“Чарівні частини мови” або КВК (для учнів початкової школи).
Форма контролю:
-
усне опитування;
- письмова перевірка;
- програмована перевірка;
- завдання БМК.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ № 9
Тема. Лексико-граматичні категорії іменника
Мета. Закріпити
теоретичні знання з даної теми,
оволодіти практичними навичками
визначення лексико-граматичних категорій іменника, розвивати логічне мислення і
мовлення.
Забезпечення:
підручники, завдання програмованого контролю, картки-завдання БМК, словники.
Література:
1. Дудик П.С. Українська мова. Ч.1. - К.:
Вища шк., 1988.
2. Козачук Г.О. Українська мова.
Практикум. – К.: Вища шк., 1991.
3.
Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1994.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1. Підготуйте усні відповіді на питання:
- Яка частина мови називається іменником?
Наведіть приклади.
- Чому і коли для називання дій і ознак
використовуються іменники?
- Назвіть лексико-граматичні групи
іменників. Наведіть приклади.
- Як граматично розрізняються
загальні і власні назви, назви істот і неістот? - За якими ознаками визначається рід
іменників?
- Які іменники не
розрізняються за родами?
- Які іменники вживаються тільки в однині?
- Які іменники вживаються тільки у
множині?
Завдання ІІ рівня
иконайте завдання.
1. Випишіть з тексту іменники. Розподіліть
їх на лексико-граматичні групи. Вкажіть, чи є певна залежність між лексичним
значенням іменників і їх граматичною формою?
Ще
в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі
кришталеве джерело, осіли люди. Жили мирно і щасливо, аж поки на рідний край не
напали монголо-татарські орди. Не раз налітали люті вороги, але щоразу
підіймалося з руїн село.
Якось зненацька наскочили ординці, спалили хати та
повели всіх людей у полон. Нікому було вже відбудовувати село. І тоді сталося
диво. На попелищі в долині виросли дивовижні рослини, які не боялися вогню, бо
самі спалахували полум’ям і залишалися цілісінькими. Здавалося, в них уселився
дух непоборного народу, що його ніякі вороги не змогли зломити...
У народі цю рослину назвали неопалимою купиною. Так
розповідає легенда.
2. Визначте рід іменників, з’ясуйте спосіб
вираження роду.
Декан,
Дніпрогес, кандидат, Галайда, фойє, Перу, правило, журі, леді, воєвода, леді,
Слава, облвиконком, ректор, вуз, поні, Довгань, бідолаха, кашне, кенгуру,
конферансьє, загс, майстер, інженер, нікчема, нездара.
3. Перекладіть подані словосполучення українською
мовою. Вкажіть рід іменників в українській мові.
Свежий картофель, Восточная Сибирь, злая
собака, далёкий путь, широкая степь, горькая полынь, десятичная дробь, острая
боль, высокая насыпь, превосходная степень, затяжная корь, последняя запись,
старинная рукопись.
4. Випишіть окремо іменники, які
вживаються: а) в однині і множині;
б) тільки в однині; в) тільки в множині.
Обґрунтуйте такий розподіл.
Слово, дзвін, метал, рух, мета,
серце, воля, правда, шумовиння, хліб, долина, герой, молодь, вечір, прапор,
солома, манівці, жито, зелень, братерство, цукор, Дніпро, Україна, Черкаси,
дружба, вода, волошка, терен, шлях, копалини, обжинки, весілля, родини, сіни,
носилки.
5. Згрупуйте і
запишіть словосполучення за приналежністю залежного іменника до певного
відмінка.
Член партії, бажати успіху,
пам’ятник герою, мудрість народу, шукати дорогу, щебетати ластівкою, плескати в
долоні, радіти в душі, побажання юнакам, виконати завдяки допомозі, пливти
морем, обрати, шлях, захоплюватися мистецтвом, зошит у лінійку, вийти по обіді,
стоїть при дорозі, боротися задля щастя.
Форма
контролю:
- усне опитування;
- тестові завдання;
- фронтальна
бесіда;
- захист
індивідуальних
завдань.
КАРТКА
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ № 10
Тема. Прикметник. Розряди прикметників за
значенням. Ступені порівняння якісних прикметників
Мета. Поглибити
знання про граматичні ознаки прикметника як частини мови, формувати навички
поділу прикметників на розряди; виробляти навички укладання алгоритму утворення
ступенів порівняння якісних прикметників; виховувати спостережливість.
Забезпечення: підручники, дидактичний матеріал, збірники
вправ, таблиці.
Література:
1. Дудик П.С. Українська мова.Ч.1,- К.:
Вища шк., 1988, с. 192- 196.
2. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум.
- К. : Вища шк., 1991.
3. Плющ М. Я. Сучасна українська
літературна мова. - К. : Вища шк., 1994.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1. Підготуйте усні відповіді на питання:
- Значення, морфологічні ознаки та
синтаксична роль прикметників.
- Особливості вираження категорії роду,
числа і відмінка в прикметниках (порівняно з іменником).
- Семантичні групи прикметників.
- Проміжні розряди прикметників, їх
характеристика.
- Ступені порівняння якісних прикметників.
- Синтаксична роль прикметників у реченні.
Завдання ІІ рівня
1. До поданих іменників доберіть
означення. Визначте, до якої групи за значенням вони належать.
І в. – яблука, квітка, подвір’я, хата;
ІІ в. – стежина, книга, поле,
небо.
2. Доберіть прикметники, що мають спільні
корені з поданими іменниками.
І в. – волошка, ромашка, мед, полотно, липа, сон;
ІІ в. - береза, дуб, пісок, дерево, скло, холод.
3. Доповніть ряд якісних прикметників, які
передають ознаки вдачі людини:
мудрий, добрий, сміливий ...
4. Укладіть таблицю з відносними прикметниками,
що виражають ознаки за відношенням до матеріалу, місця, часу, числа, особи,
призначення, переконань, національності.
5. Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння
прикметників.
І в. – видний, дорогий, ясний, пахучий, гіркий, низький, слизький, в’язкий;
ІІ в. – високий, синій,
рідний, милий, чистий, охайний, гарний, добрий.
Завдання ІІІ рівня
1. З’ясуйте відмінності між якісними і
відносними прикметниками у значенні і граматичному відношенні.
2. Укладіть таблицю утворення вищого і
найвищого ступенів порівняння якісних прикметників.
3. Складіть алгоритм визначення відносних і
присвійних прикметників.
4. Перекладіть українською мовою.
Ночь стала еще тише, еще глубже и гуще. Едва-едва слышный
звук раздается около меня, у моих ног. Точно кто-то сказал шепотом: «Так». Нет,
вернее: такой короткий звук бывает порой, когда дитя в задумчивости разомкнет
уста. Я догадываюсь о его причине и слабо с умилением улыбаюсь. Это какая-то
почка вся набрякла соками, раздалась вширь, и от нее с тихим шумом отлепился
первый листок.
Форма контролю:
- усне опитування;
-
індивідуальні завдання.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ № 11
Тема. Відмінювання прикметників. Способи творення та
правопису прикметників.
Правопис складних прикметників
Мета. Виробляти навички відмінювання прикметників
твердої і м’якої груп; формувати уміння утворювати прикметники різними
способами. Засвоїти правила правопису складних прикметників. Дбати про
збагачення особистого лексичного
запасу.
Забезпечення:
підручники, таблиці, завдання програмованого контролю, картки-завдання БМК, словники.
Література:
1. Дудик П.С. Українська мова. Ч.1.- К.:
Вища шк., 1988.
2. Козачук
Г.О. Українська мова. Практикум. – К.: Вища шк., 1991.
3. Кононенко П.П. Українська мова.
Посібник для вступників до вузів. - К.: Либідь, 1992.
4. Кучеренко Н.М. Сучасна українська мова.
Збірник вправ. – К.: Вища шк., 1982.
5. Плющ М.Я. Сучасна українська
літературна мова. – К. : - Вища шк., 1994.
6. Сучасна українська
мова / За ред. Пономарева О.Д. – К.: Либідь, 1992.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1. Підготуйте усні відповіді на питання:
- За допомогою яких суфіксів творяться
форми суб’єктивної оцінки якості в українській мові?
- З’ясуйте, які прикметники належать до
м’якої а які – до твердої груп відмінювання. Наведіть приклади прикметників
обох груп і провідміняйте їх.
- Наведіть приклади коротких і повних
стягнених і нестягнених форм
прикметників і охарактеризуйте їх вживання.
- За допомогою яких суфіксів і від яких
частин мови творяться прикметники?
- За допомогою яких префіксів можуть
утворюватися прикметники?
- Якими способами утворюються складні
прикметники?
- Наведіть приклади написання складних прикметників разом і через
дефіс.
Завдання ІІ рівня
1. Напишіть словосполучення в О.в. однини.
Виділіть закінчення.
І в. – вища
круча, гаряча каша, давній лицар, літній бджоляр, пекуча цибуля, тутешній столяр, вужча площа, байдужий
споглядач;
ІІ в. – більша вежа, нижча груша, краща земля, дружнє плече, довша спідниця,
свіжа рілля, безкрайній степ, домашній лікар.
2. Допишіть закінчення. Розділіть
прикметники у дві колонки за кінцевим приголосним основи на тверду і м’яку
групи.
Вечірн...,
тривожн..., прибережн..., дружн..., навколишн..., денн..., західн...,
пригородн..., братн..., художн..., придорожн..., домашн..., дорожн...,
присутн..., дворічн..., пшеничн..., тепличн..., достатн..., тодішн...,
городн..., сінешн..., трикутн... .
3. Утворіть просту,
складну і складену форми ступенів порівняння якісних прикметників. Виділіть
формотворчі засоби.
І в. – веселий,
видний, дорогий, ясний, пахучий, гіркий, далекий, низький, злий, слизький.
ІІ в. – в’язкий, синій, високий, рідний, милий,
чистий, охайний, гарний, добрий, малий.
4. Утворіть
прикметники за допомогою суфіксів -ов-, -ьов-, йов-, -ев-, -єв-.
І в.
– радій, дощ, душ, сталь,
життя, яблуня, груша, алюміній, гроші,
край;
ІІ в – овочі,
поле, гай, мить, плащ, палац, корінь, змія, слива, дах.
5. Утворіть присвійні прикметники від
поданих імен. Визначте способи їх творення.
І в.
– Ілля, Георгій, Святослав, Лукаш,
Бенедьо, Олексій, Варка, дід, Валя, дружка;
ІІ в. - Мелашка, Палажка, товариш, брат, В’ячеслав, Ігор, Наталка, Світлана,
Олена, Гліб.
Завдання ІІІ рівня
1. Запишіть українською
мовою подані прізвища та географічні назви.
І в. – Александров,
Чехов, Рылеев, Пушкин, Некрасов, Репин, Пугачев, Белинский, Сидоров, Киселев,
Винокуров, Святогорьев, Ясиноватая, Доброполье;
ІІ в. –
Пущин, Федоров, Виноградов,
Смирнов, Сибирь, Чацкий, Дубровский, Пятницкий, Игнатьев, Ульянов, Юрьев,
Воробьев, Симферополь, Семипалатинск, Приморье.
2. Наведіть приклади вживання прикметників в
усній народній творчості.
І в. – 10 коротких форм прикметників у піснях,
казках;
ІІ в. – 10
прислів’їв з прикметниками вищого і найвищого ступенів порівняння.
3. Укладіть таблиці, захистіть їх.
І в. –
способи творення прикметників;
ІІ в. -
правопис складних прикметників.
4.
Напишіть твір-мініатюру “Весна-чарівниця”
(за дібраною ілюстрацією).
Форма
контролю:
- усне
опитування;
- індивідуальне
завдання;
- тестове опитування.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ № 12
Тема. Займенник. Розряди
займенників. Відмінювання і правопис.
Стилістичне вживання займенників.
Мета. Засвоїти займенник як замкнений,
непродуктивний розряд слів; уміти визначати розряди займенників, дослідити
форми відмінкових закінчень займенників, співвідносних з іменниками,
прикметниками, числівниками, формувати навички стилістичного характеру.
Забезпечення: підручники,
таблиці, словники.
Література:
1. Дудик П.С. Українська мова. Ч.1.- К.:
Вища шк., 1988.
2. Козачук Г.О. Українська мова.
Практикум. – К.: Вища шк., 1991.
3. Кононенко П.П. Українська мова.
Посібник для вступників до вузів. - К.: Либідь, 1992.
4. Кучеренко Н.М. Сучасна українська мова.
Збірник вправ. – К.: Вища шк., 1982.
5. Плющ М.Я. Сучасна українська
літературна мова. – К. : - Вища шк., 1994.
6. Сучасна українська
мова / За ред. Пономарева О.Д. – К.: Либідь, 1992.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1. Підготуйте відповіді на питання:
- Семантична, морфологічна і синтаксична своєрідність
займенника як особливої
частини мови.
- Розряди займенників, їх характеристика.
- Чому саме займенники відмінюються подібно до
іменників, прикметників, числівників, а
не до інших частин мови?
- Правопис
неозначених та заперечних займенників, вживання їх із прикметниками у непрямих
відмінках.
- Займенник у
тексті /За ред. Пономарева О.Д. с. 168.
- З’ясуйте за
програмою і підручником для початкових класів, які питання з теми “Займенник” і
в якому обсязі вивчають молодші школярі.
Завдання
ІІ рівня
Виконайте завдання:
1. Визначте
відмінок поданих займенників, введіть їх у самостійно складені речення.
Декому, жодним, чого, що-небудь,
абичим, у нього, біля неї, їй, їхнім, казна про що, ні про що, з ними. Іншому,
абичим, аби з ким.
2.
Замініть неправильно вжиті займенники
словами, що відповідають змістові
речення, або перебудуйте речення так, щоб займенники стали на свої місця.
1) Біля печі сиділи мати й дочка. В
її жилавих старечих руках поблискували
в’язальні спиці.
2) Почувся гуркіт, і з-за лісу
появився літак, прямуючи до аеродрому.
Люди на ньому чекали приземлення.
3) З-за неба сяяло сонце, по якому
пропливали ріденькі хмарки.
4 ) Прийшли батьки старших учнів,
яких зустріла вчителька.
5) Пошили чобітки для дітей, які їм
дуже подобаються.
3. Напишіть
займенники у непрямих відмінках.
І - варіант: хто, який, чий, скільки,
ніхто;
ІІ - варіант: ніщо, ніякий, нічий,
абихто, щось;
ІІІ- варіант: чийсь, будь-хто, дехто,
скільки-небудь.
4. Розкрийте
дужки.
І - варіант: хтозна (хто), хтозна (в)
кого, де (чим), де (з) чим, аби (хто), будь (чий), до (ні) чийого, на (хтозна)
що;
ІІ - варіант: до (де) який, ні (до) чого,
ні (за) яких, аби ( з) ким, до (кого)сь, бозна (в) якому, ні (з) ким, хтозна
(в) який;
ІІІ - варіант: бозна (коли), аби (за) чим,
де (в) чому, на (будь) чий, будь (з)
ким, ні (до) кого, хтозна ( в) якому, ні (при) кому.
5. Робота з
текстом.
Сивоокові гаразд відоме було
відчуття: якщо створене тобою здавалося
зроблене кимось іншим – набагато здібнішим за тебе, коли сам дивувався і
не вірив, що то твоя праця, - отоді й
був справжній успіх.
Але не про цей успіх дбав він, коли
вимріював свою Софію, не для прославлення християнського Бога поклав тут так
багато років свого життя, йшлося йому про інше: великі мозаїки, хоч творив їх з
усією напругою і в їхні барви вкладав цілу свою душу, однаково вважав мовби
відкупом за ті справжні хвилини розкованості і свободи, якими заздалегідь
смакував, думаючи про здоблення веж перед собором. Він і вежі ті задумав ніби в
подарунок сам собі, ввижалися вони йому, мабуть, давно, чув він їхній яскравий
поганський покрик, отам було його серце, неспокійне, зболене, змучене
поневіряннями в мандрах, ті вежі назначували все його життя від маленького
розплаканого хлопчика посеред темного
невідомого шляху до зрілого майстра, за яким усі визнають талант, але ніхто не
питає його про щастя (П. Загребельний “Диво”).
Завдання до
тексту.
1. Випишіть
займенники разом зі словами, замість яких вони вживаються або до яких вони відносяться, визначте розряди
займенників.
2. Зробіть
повний морфологічний розбір двох займенників.
3.
З’ясуйте, яку роль виконують займенники у тексті. Визначте функціональний тип мовлення ( розповідь,
опис, міркування).
Завдання
ІІІ рівня
1.
Дослідіть:
- Які
типові помилки найчастіше трапляються в уживанні займенників в усному і писемному мовленні школярів.
2. Доберіть
до підмета, вираженого пошанним Ви, іменний присудок.
Ви переконан/-ний, -і/ в
цьому? Ви сьогодні так/-а, -і/ красив/-а, і/. Ви сидите /одна, одні /. Чи готов /-ий, -і/ ви до
роботи? Ви завжди так /-ий, - і/ спокійн /-ий, -і /.
3. Складіть
і запишіть декілька речень, в яких займенник виступав би в ролі підмета,
присудка, додатка і означення.
4. Виправте
стилістичні помилки, усунувши двозначність у цих реченнях.
Ми відпочивали на березі Дніпра, який
заріс лісом. Його товариш просив зупинитись біля своєї хати. Іванко попросив
брата віднести до його кімнати нові підручники.
5. Напишіть
твір-мініатюру “Наш
садок”, використайте такі займенники: до нього, в ньому, біля нього, в його, про нього.
Форма
контролю:
-
фронтальне усне опитування;
- письмове;
- завдання програмованої перевірки
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №13
Тема. Дієприкметник і
дієприслівник як граматичні форми дієслова
Мета.
Формувати навички відмінювання дієприкметників; засвоїти правила творення
дієприкметників та дієприслівників доконаного і недоконаного виду; вміти
реконструювати речення із дієприкметниковими,
дієприслівниковими зворотами у складнопідрядні речення і навпаки, шляхом
виконання тренувальних вправ домогтися засвоєння правил правопису
дієприкметників і дієприслівників.
Забезпечення:
підручники, картки-завдання, схеми граматичного розбору, алгоритми, таблиці.
Література:
І. Дудик
П.С. Українська мова. Ч.І. К.: Вища шк., 1988.
2.
Козачук Г.О. Українська мова. Практикум.- К.: Вища шк., 1991.
3.
Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів.-К.: Вища шк., 1993.
4. Плющ
М.Я. Сучасна українська літературна мова.- К.: Вища шк., 1994.
5.
Ющук 1.П. Практикум з правопису української мови.- К.: Вища шк., 1989.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1.Підготуйте
усні відповіді на питання, наведіть приклади:
- Які
морфологічні ознаки дієприкметника дають підстави розглядати його як особливу форму дієслова?
- Які синтаксичні функції виконує
дієприкметник?
-
Як утворюються дієприкметники активного стану теперішнього, минулого часу?
-
Який час характерний для пасивних дієприкметників?
-
Які ознаки дієприкметника дають підстави розглядати його як особливу форму
дієслова?
-
Що спільного у дієприкметниковому і дієприслівниковому зворотах?
- Чим
відрізняється дієприкметник від дієприслівника?
Завдання ІІ рівня
1.
Від поданих дієслів утворіть
дієприкметники:
а)
активного стану минулого часу. Провідміняйте дієприкметники чол. р., жін. р.,
утворені від підкресленого дієслова.
Постаріти,
порідіти, обважніти, згоріти, позеленіти, побіліти, змарніти, опасти.
б)
пасивні дієприкметники минулого часу. З першим із них складіть три речення так,
щоб дієприкметник був:
-
означенням;
-
іменною частиною складеного присудка;
-
входив до складу дієприкметникового звороту.
Створити,
перемогти, написати, поранити, наповнити.
2. Від
поданих дієслів утворіть дієприслівники:
а)
теперішнього часу. З двома першими складіть по два речення так, щоб
дієприкметник:
- був
звичайною обставиною;
-
входив до дієприслівникового звороту.
Ламати,
складати, замерзати, озиратися, думати, приносити, опрацьовувати,
застеляти.
б)
минулого часу. З двома першими складіть речення так, щоб дієприслівник входив
до дієприслівникового звороту, який стоїть:
- на
початку речення;
-
в
середині речення.
Обговорити,
переконатися, повідомити, скористатися, захопитися, вірити.
Завдання ІІІ рівня
1.
Перепишіть речення, замість крапок вставляючи букви
и, і. Виконайте морфологічний
розбір одного дієприкметника і одного дієприслівника.
1) В
пориві безстрашшя, з гранатами в руках кидались з окопів бійці
нагромихаюч... на залізних гусеницях
танки.
2) Бійці порозстібалися, бредуть, обливаюч...сь потом, важко,
надривно дихаюч... .
3)
Десятки прожекторів з валу вдарили промінням, засліплююч...
нападаюч... війська і освітлююч... їм
дорогу.
4) Ішли і,
приклавш... сурми до вуст, на ходу сурмили сурмач... кожен у свій
бік.
5) В степу під Каховкою під
палаюч...м сонцем тисяч... людей вергають землю, будують плацдарм.
1.
Від дієслів пригріти, позеленіти, прискорити, зрадіти,
розпочати, прилетіти утворіть
пасивні дієприкметники. Вживаючи ці дієприкметники, напишіть твір-мініатюру “Прийди, веснонько!”
Форма контролю:
- усне опитування,
- письмова;
- програмована
перевірка знань;
- словниковий диктант.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №14
Мета.
Вміти визначити лексичне значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль прислівників;
формувати навички утворення ступенів порівняння прислівників та їх правопису;
виробляти орфографічну спостережливість; викликати бажання досліджувати
морфологічні явища при утворенні
прислівників.
Забезпечення:
підручники, таблиці, збірники
вправ, завдання програмованого контролю знань.
Література:
1. Дудик
П.С. Українська мова. Ч.І, К.: Вища шк., 1988.
2. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум. - К.:
Вища шк., І99І.
З. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. - К.: Вища шк., 1994.
4. Ющук І.П. Практикум з правопису української
мови. - К., 1989.
5. Козачук Г.О. Українська мова для
абітурієнтів. –К.: Вища шк., 1993.6. Савельєва К.Б. Дидактичні вправи з
української мови.- Харків: РА, 1997.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
І. Підготуйте усні відповіді
на питання:
- Поясніть значення, морфологічні ознаки і
синтаксичні функції прислівників.
- На які групи поділяються прислівники за
значенням? Охарактеризуйте
прислівники кожної з цих груп.
- Які є ступені порівняння
прислівників?
- З'ясуйте явище
адвербіалізації. В чому полягає причина виникнення цього явища?
- Які є ступені порівняння
прислівників?
- Як утворюються та як
пишуться прислівники?
- Які умови переходу
прислівників у службові слова?
2. Подані словосполучення перекладіть
українською мовою. Складіть з ними 3-4 речення.
Зразок: Взгляни вперед - глянь вперед.
Начинать сначала
- ... , повернуть вправо - ... , найди
обязательно - ..., сесть слева - ... , закажи непременно - ... , выходит
налево - ... , посмотреть вечером - ... , заходить ежедневно
-... , поесть вкусно - ..., выполнить безупречно
- ... .
3. З прийменниками і поданими словами
утворіть прислівники або прислівникові сполучення. Складіть три речення із
прислівниками і однозвучними сполученнями слів:
а) в
- бік,
вечір, долина, день, гора, замінити, зима, лівий, літо, низ, ніч, перед, перший, поперек, раз, розрізати,
розпікатися, середина;
б) з - бік, вечір, відки, верхній, гора, гарячий, далекий, окремий,
початок, правий, раз, ранок, перед, рідкий, косий.
Зразок:
в/вечір/ - вечері, розтікатится –
врозтіч, з/вечір./ - звечора, початок -
спочатку.
4.
Замініть словосполучення прислівниками, поясніть їх утворення і правопис:
кожного дня, у три рази, по
праву руку, при всіх людях, на швидку руку,
босими ногами, без вісті.
5.
Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння прислівників, а також, удаючись
до префіксів: за -, пре - і суфіксів
– еньк-, - есеньк -, -ісіньк-,
-еньк-, придумайте похідні прислівники, що вказували б на міру вияву
ознаки: довго, весело, смирно, страшно, часто.
6. Напишіть слова, вставляючи пропущені букви н або нн:
а) шале...о, самовідда...о, невгамов...о, багря...о, бездога..о,
стрима...о, невпи...о, зако...о, ображе...о, закоха...о;
б) обдума...о, незрівня...о, осмисле...о, зваже..о, повсякде...о,
життєдай...о, стривоже...о,
засмуче...о, безпричи...о.
7. Виконайте домашнюю контрольну роботу за збірником: К.Б.Савельєва.
Дидактичний матеріал з української мови. - Харків: РА, 1997, с. 35-36.
8. Складіть
невелику розповідь про те, як треба правильно слухати співрозмовника.
Використайте в тексті прислівники.
Форма
контролю:
- усне опитування;
- розподільний диктант;
- захист творчих завдань;
- словниковий диктант.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №15
Тема. Службові частини мови
Мета. Засвоїти
класифікацію і морфологічний склад
службових частин мови;
розрізняти, зіставляти написання службових частин мови; формувати
навички їх правопису; працювати над вдосконаленням мовленнєвих навичок.
Забезпечення:
таблиці, картки-завдання, завдання БМК, опорні конспекти, схеми.
Література:
І.
Дудик П.С. Українська мова. Ч.І . -
К.: Вища шк., І988.
2. Козачук Г.О. Українська мова.
Практикум. - К: Вища шк., 1991.
3. Плющ М.Я. Сучасна українська
літературна мова . - К.: Вища шк., 1994.
4. Юшук І.П. Практикум з правопису української мови. - К.: 1989.
5. Козачук Г.О. Українська мова для
абітурієнтів. - К.: Вища шк., 1993.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
І. Підготуйте
усні відповіді на питання:
-
Які із неповнозначних частин мови є чисто службовими?
- У
чому полягає основна відмінність між
прийменниками і сполучниками?
-
У чому своєрідність вигуків як окремої частини мови?
-
Чому звуконаслідувальні слова не належать до вигуків?
Завдання ІІ рівня
1.
Враховуючи групи сполучників за значенням, знайти "зайве"
слово:
а)
нібито, як, немов, коли б, мов би, мов;
б) у зв'язку з тим що, тим що, дарма що,
тому що;
в) з того часу, як, тільки-но, наче, щойно,
ледве, скоро;
г) щоби, тим
що, щоб, з тим щоб, для чого щоб.
2. Виписати виділені слова, знявши риску:
а) Не/відомо, чим би закінчилась не/рівна ця боротьба. Бій палав не/довго,
не/більше півгодини, але був він
жорстокий, кривавий. Бійці ще ніколи не/билися
з таким лютим гнівом... Виснажені атаками і великими віражами, німці не/витримали грізного натиску полку.
Поранені стояли, спираючись на не/поранених,
і дивились на Кравчину з не/вимовною
ніжністю. Німці не/ витримали й
подалися в не/стямі назад.
б) На розсаднику ані душі, навіть слідів людських не/має - не/торкана земля. Він іде поважно, заклавши руки за спину, не/роззираючись і не/зупиняючись біля зустрічних. Стоїть курінь, старіє. Мох на ньому
послався, жовтий і зелений, бур’яни довкола розкошують, не/кошені, не/толочені. Мене вже не/раз питали, чому народ іде не/від
фронту, а слідом. Діти не/охоче
розходяться кожен до свого діла. Та куріла грубка, вже давно не/мазана, бо вище дверцят чорнів
широкий зализень сажі.
Завдання ІІІ рівня
1. З наведеними словами і
сполуками слів складіть окремі речення. Поясніть, чому в одному випадку ці
сполуки пишуться окремо, а в іншому – разом:
а) в котре - вкотре, з верху - зверху, в
голос – вголос;
б) на швидку - нашвидку, у
поперек - упоперек, на втікача – навтікача;
в) у плач - уплач, за очі - заочі, на
здогад - наздогад.
2. Написати твір-роздум "Твоє добре ім'я", вживаючи
сполучники, однорідні члени речення, звертання, вставні слова. Підкреслити
службові частини мови. Виконати морфологічний розбір двох сполучників.
Пропонований початок твору:
У
кожної людини є своє ім'я і прізвище. І від тебе залежить, як будуть називати
твоє прізвище: з повагою чи ні.
Форма контролю:
-
усне опитування;
-
практичні завдання;
-
тестове опитування.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ № 16
Тема. Поняття про складне
речення. Складносурядні речення
Мета. Ознайомитись із
проблемами дослідження складного речення, розширити знання про засоби зв’язку у
складносурядному реченні, виробляти навички використання складних речень у
розмовному і писемному мовленні.
Забезпечення: підручники,
таблиці.
Література:
1. Дудик
П.С. Українська мова. Ч. ІІ. - К.: Вища шк., 1988.
2. Козачук
Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови. - К.: Вища шк., 1994.
3. Плющ
М.Л. Сучасна українська літературна мова. - К.: Вища шк., 1994.
4.
Українська мова. Ч. ІІ /За ред. Горпинича В.О. - К.: Вища шк., 1977.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1.
Підготуйте відповіді на питання:
- Складне
речення як синтаксична одиниця.
- Основні
типи складних речень.
- Основні
різновиди складносурядних речень.
- Смислові
відношення між частинами складносурядних речень.
- Розділові
знаки у складносурядному реченні.
Завдання ІІ рівня
Виконайте
завдання.
1. Запишіть
речення, підкресліть предикативні центри, складіть схеми речень, поясніть розділові знаки.
На дубі довго не
розкриваються бруньки, зате довго восени і не ронить дуб свого листя.
Не то осінні води шуміли,
збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.
Уже поснули старші – і дітей
заколихав піснями соловей.
2. Поясніть
розділові знаки в реченнях.
Встала весна чорну землю
сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрила а на полі жайворонок
соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічають.
За селом знов шелестіли хліба
і пахло полином.
Вартовий відкрив ворота і хлинула в них
людська юрба.
3.Запишіть
речення у 2 колонки: прості речення з однорідними членами; складносурядні
речення.
Чорні хмари нависли над
селом, однак дощу не було.
Катря наче заспокоїлась, а
проте неймовірна думка не покидала її голови.
Сила миру не в зброї, а людях
доброї волі.
Продав Чіпка більшу половину
соломи, кілька мішків хліба та восени купив корову на ярмарку.
Любиму Вітчизну топтати не
дам кривавим і злим ворогам.
Повітря тремтить від спеки, і
в срібнім мареві танцюють далекі тополі.
4. Утворіть
з простих речень складносурядні.
Повіяв свіжий вітерець. По
неосяжному полю побігли широкі золоті хвилі. День був душний і гарячий. Свіжий
вітер з гір зменшував спеку. На човнику й веслі від нас від’їхав травень. В
село через тини заглянуло літо.
5.
Доповніть складносурядні речення.
Далеко видить око, а розум …
Зійшло тепле ласкаве сонце, і
…
Ні вітер не ворухнеться, ні …
Було цілими годинами слова не
почуєш, зате …
Сонце заходило за ялин, однак
…
Завдання ІІІ рівня
1. Укладіть
таблицю вживання розділових знаків у складносурядному реченні.
2. Випишіть
приклади складносурядних речень із творів українських письменників.
3. Дослідіть
принципи класифікації складносурядних речень. Визначте структурно-семантичні та
експресивно-стилістичні особливості простих речень з однорідними членами і
складносурядних речень.
4. Напишіть
твір-роздум до першої вчительки з використанням складносурядних речень і речень з
однорідними членами речення.
Форма контролю :
- усне опитування;
- синтаксичний розбір
речення.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №17
Тема. Складнопідрядні
речення, їхні структурні особливості. Класифікація складнопідрядних речень.
Підрядні речення означальні, з’ясувальні
Мета. Ознайомитись із
структурними особливостями складнопідрядних речень та засобами зв’язку
головного речення з підрядним; дослідити літературний та діловий синтаксис
складнопідрядного речення.
Забезпечення: підручники, таблиці.
Література:
1. Дудик
П.С. Українська мова. Ч. ІІ. - К.: Вища шк., 1988.
2. Козачук
Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови. - К.: Вища шк., 1994.
3. Плющ
М.Л. Сучасна українська літературна мова. - К.: Вища шк., 1994.
4.
Українська мова. Ч. ІІ /За ред. Горпинича В.О. - К.: Вища шк., 1977.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1.
Підготуйте відповіді на питання:
- Загальні
поняття про складнопідрядні речення.
- Принципи класифікації складнопідрядних
речень.
- Особливості підрядних означальних і
займенниково-означальних речень.
Завдання ІІ рівня
Виконайте
завдання.
1.
Доповніть речення підрядними означальними.
Андрій прямував до старого
береста, що …
Черниш добре знав ті місця,
про які …
Петро з лісу вийшов на
дорогу, де …
Картина, котру …, дуже
вразила дівчину.
2. З двох
простих речень утворіть складнопідрядне з підрядним означальним.
Почуття гордості наповнює
людину. Вона завершила важкий і почесний труд.
В глибоких западинах біліють
хати, зеленіють городи, чорніють тини. Тими тинами помережані всі долини.
2.
Замініть підрядні означальні речення дієприкметниковими зворотами.
В степах, які оповив свіжий
туманець, бовваніють зелені острови сіл у садках.
Праворуч розкинувся вишневий
сад, який полум’янів червоними кетягами
ягід.
Хлопці увійшли в ліс, віття
якого пронизували пасма сонячного проміння.
3.
Наведіть 4 приклади
займенниково-означальних речень.
Завдання ІІІ рівня
1. Дослідіть
сферу вживання підрядних з’ясувальних речень.
2. Укладіть
алгоритм “Підрядні означальні і займенниково-означальні речення”.
3. Виправте
стилістичні помилки в реченнях.
Люблю, що хвилі юрбою
шумлять, ламають лід.
Книгу, яка принесена мною
додому, сестра читає з великим інтересом.
Красувалось широке поле, що
облили його весняні дощі.
Форма контролю:
- реферати-дослідження;
- синтаксичний розбір
речення;
- практична робота;
-
брейн-ринг.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ № 18
Тема. Складнопідрядні
речення з підрядними обставинними
Мета. Навчитись
визначати вид підрядних обставинних речень; вміти конструювати складнопідрядні
речення різного типу; виробляти навички синтаксичного розбору складнопідрядних
речень.
Забезпечення: підручники,
таблиці, схеми синтакичного розбору.
Література:
1. Дудик
П.С. Українська мова. Ч. ІІ. - К.: Вища шк., 1988.
2. Козачук
Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови. - К.: Вища шк., 1994.
3. Плющ
М.Л. Сучасна українська літературна мова. - К.: Вища шк., 1994.
4.
Українська мова. Ч. ІІ /За ред. Горпинича В.О. - К.: Вища шк., 1977.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І рівня
1.
Підготуйте відповіді на питання:
- Які
речення називаються складнопідрядними? Назвіть засоби поєднання частин у
складнопідрядному реченні.
- Назвіть
види складнопідрядних речень. Дайте їм повну характеристику.
- Поясніть
пунктуацію у складнопідрядному реченні.
Завдання ІІ рівня
Виконайте
завдання.
1. Перепишіть, визначивши будову й значення
складнопідрядних речень. Розставте
розділові знаки. Складіть схеми речень.
Цілу ніч до зорі я не спала
прислухалась як море шуміло. Глянь як
небо синіє вгорі! Щасливий хто сни має милі. Хотіла б я вийти у чистеє поле
припасти лицем до сирої землі і так заридати щоб зорі почули щоб люди
вжахнулись на сльози мої. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну щоб вільно
по світі літати щоб вітерець розносив луну.
2. Допишіть
речення, використовуючи підрядні обставинні частини. Визначте типи складнопідрядних
речень.
Студенти вже думали про закінчення
педучилища ...
На святкову сцену вийшли учасники
фольклорного фестивалю ...
Поета хвилювала тема поєднання в житті
красивого і корисного ...
3. Побудуйте складнопідрядні речення за
схемами. Встановіть значення підрядних
частин у побудованих реченнях.
[ ... такий + іменник],
(сполучник що ...).
[ ... так + дієслово],
(сполучник що ...).
[ ...
дієслово], (сполучник що ... ).
[ ... іменник], (сполучне
слово коли ...).
4. Замініть
складнопідрядні речення з підрядними обставинними на прості речення з
відокремленими дієприслівниковими зворотами.
Постарайся, якщо прийдеш раніше
зі школи, допомогти бабусі в садку. Юннати мали чим похвалитися на виставці,
тому що одержали морозостійкий сорт пшениці. Коли прочитаємо книжку, влаштуємо
обговорення її в групі.
Завдання ІІІ рівня
1. Укладіть
таблицю вживання розділових знаків у складнопідрядному реченні.
2. Складіть
завдання для БМК (10) речень на визначення видів підрядних речень.
3. Напишіть
твір-роздум, використавши висновок:
Думаю, що педучилище дає високу фахову
підготовку майбутнім вчителям.
У тексті
використайте складнопідрядні речення.
Форма
контролю:
- фронтальне
опитування;
- складання
тексту.
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №19
Тема
. Період. Його будова
Мета. Формувати поняття про період як складну
синтаксичну конструкцію; вміти визначати складові частини періоду, складати
текст даної конструкції.
Забезпечення: зразки творів художньої літератури
Література:
1. Козачук Г.О., Шкуратяна
Н.Г. Практичний курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ,
1993.
2. Кузьменко І.П., Збірник
вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
3. Плющ М.Я. Сучасна
українська літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
4. Пазяк О.М., Сербенська О.А.
Українська мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних
спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2001.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I
рівня
1. Підготуйте відповіді на питання для самоперевірки:
-
Період
як складне синтаксичне ціле.
-
Підвищення
і зниження у конструкції періоду.
-
Особливості
будови періоду.
Завдання II рівня
1. Прочитайте, підкреслюючи паузу між
частинами періоду. Визначте, які синтаксичні конструкції виступають у ролі членів
періоду.
I варіант
– Ні насторожений шуліка, що годинами кружляє високо в небі; ні невідомий
вершник, що вряди-годи беззвучно проскаче по обрію; ні чабан, що маячить на
далеких толоках по плечі в пекучому мареві, - ніщо не розвіє, ніщо не порушить
степового величного спокою.
II варіант –
Шевченко і Леся виросли із пісні,
До неї Пушкін спраглий припадав,
Живився Гейне піснею народу, -
І хто ж її насмілиться зрубати,
Під корінь хто безсмертну підітне? (М.Рильський)
2. Проаналізуйте періоди, визначте
їх синтаксичну будову і поясніть розділові знаки.
1 варіант
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб’ємо скалу, роздробимо
граніт,
Що кров’ю власною і власними
кістками
Твердий змуруємо гостинець – і
за нами
Прийде нове життя, добро нове
у світ (І.Франко)
II варіант –
Там, де Лючка круто в’ється,
Де хати в садах,
Де мене носила мати
В поле на руках, -
Там я знаю кожну стежку,
Кожен камінець,
Там узяв я пісню в серце
Із людських сердець (Д.Павличко)
Завдання
III рівня
1. Складіть текст розповіді про
вашу підготовленість до безперервної педагогічної практики.
2. Використайте період,
визначте дві виразні синтаксично інтонаційні частини.
3. Індивідуальне завдання:
Дослідіть тему “Використання періоду як складної синтаксичної конструкції в
історичних романах Павла Загребельного.
Форма
контролю:
- укладання
таблички;
- захист
творчих робіт
КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №20
Тема . Способи передачі чужої мови.
Мета. Виробляти навички вживання розділових знаків при
прямій мові, цитатах; вміння правильно будувати речення з прямою мовою,
заміняти пряму мову на непряму; розвивати культуру мовлення.
Ззабезпечення:
Рупета О. Буду я навчатись мови золотої.
Література:
1. Козачук Г.О., Шкуратяна
Н.Г. Практичний курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К.: ВШ,
1993.
2. Кузьменко І.П., Збірник
вправ з української мови для педагогічних училищ. – К.: РШ, 1967.
3. Плющ М.Я. Сучасна
українська літературна мова. – К.: ВШ, 1994.
4. Пазяк О.М., Сербенська О.А. Українська
мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей
вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2001.
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання I
рівня
1.
Підготуйте
відповіді на питання для самоперевірки:
-
Чи становлять пряма мова і слова автора одне
речення? Чому?
-
Що
таке невласне пряма мова?
-
Що
таке пунктуація? Які її основи?
Завдання II рівня
1. Перепишіть, ставлячи
розділові знаки де потрібно, малі букви замініть великими.
I варіант – Кубань Кубань думав він яка ж ти багата на хороших людей. Безіменні
герої червневих барикад сказали тоді фабрики і заводи наші. Ось вона та сила
думав Воронцов завдяки якій кожен з нас стає здатним не вагаючись вийти на
єдиноборство з ворожими танками. Хмельницький висмикнув різким рухом з-за пояса
булаву махнув нею на захід крикнув стережіться вороги смерть лютим ворогам
землі руської. Розкажи свою біографію Артеме почув слюсар голос Сиротенка.
II варіант – мовлять Карпати радуйся мати з нами про волю велику співай. Ну то
розповідай же Андрію Максимовичу про Київ нагадав Петренко усівшись перед Андрієвим
столом. Мабуть згадували і мене. Микола глянув на незліченні скирти задумавсь і
запитав у батька нащо то одному чоловікові так багато хліба. Земля найкраще
пахне восени говорив сам до себе Тимофій. Тепер я вас іншим шляхом поведу щоб
ви бачили всю Мар”янівку щоб ви знали яка вона є сказав Кравченко коли вони
усілися.
2. Замініть, де можливо, пряму
мову непрямою, поставте потрібні розділові знаки.
I варіант – біля розстані Сніженко притримав коні, скинув кожух і сказав
молодиці: “Закутай краще свого синка”. “Та це ж моя подруга!” – скрикнула
радісно Югина. “Товаришу хворий, хто вам дозволяв нарушати медичний режим?” –
спитала санітарка. Після лікарського обходу Свирид Якович розповідав: “Село
Куківка, де жив у Маркова Тропінін, знаходиться недалеко від Головчинців і
Чорномлина”.
II варіант І не промовив, а прошипів Крупченко: “Щось не пізнаю тебе, Петре”.
“Пора нам, Дмитре Тимофійовичу, в дорогу!” – сказав Марков, оточений людьми.
“Ну така вже я рада, така рада, що й сказати не можу”, - кожний раз говорила Марійка. Присмерком обліковець прилюдно
обміряв скошену ділянку і серйозно повідомив: “Агрегат Дмитра Тимофійовича
викосив півтора гектара”.
Завдання III рівня
1. Складіть поради “Використання
цитат в учнівському творі”. Проілюструйте прикладами з художньої літератури.
2. Складіть два види діалогу і
запишіть їх: 1) на гумористичну тему; 2) на виховну тему чи за фахом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий